10 класичних японських історій

Ось 10 відомих класичних японських історій, які ви можете додати до свого репертуару традиційних японських знань.

29 вересня 2014 (09 вересня 2020)

Якби хтось попросив вас розповісти їм історію, що б ви сказали? Напевно, більшість людей не знали б, з чого почати. Ви розповідаєте традиційну історію, щось відомо всім чи складаєте оригінальну? Ви покладаєтесь на казки та легенди чи змішуєте їх, щоб зробити новими? Що б ви не вибрали, швидше за все, на вашу історію якимось чином впливають історії, які ви чули та вивчали в дитинстві і досі трималися з вами.

Ось 10 класичних японських історій. Хоча технічно можна назвати їх казками, деякі більше схожі на легенди, а інші більше на казки. Більшість японців знають їх багато, якщо не всіх, і їх іноді викладають на уроках японської культури та мови.

1. Момотаро

Момотаро - одна з найулюбленіших народних казок в Японії, а також одна з найвідоміших. Назва "Момотаро" буквально означає "Персикове Таро", що є суфіксом імені, який часто зустрічається в Японії. Можливо, ви чули історію, перекладену як "Персиковий хлопчик".

Відповідно до нинішньої форми казки (датується періодом Едо), Момотаро потрапив на Землю всередині гігантського персика, якого знайшла пливуча річкою стара, бездітна жінка, яка там прала одяг. Жінка та її чоловік виявили дитину, коли намагалися відкрити персик, щоб з'їсти його. Дитина пояснила, що його послало Небо бути їхнім сином. Пара назвала його Момотаро, від момо (персик) і таро (старший син у сім'ї).

Роками пізніше Момотаро залишив своїх батьків, щоб битися на відстані від мародерських оні (демонів чи огрів) на далекому острові. По дорозі Момотаро зустрів і подружився з розмовляючим собакою, мавпою та фазаном, які погодились допомогти йому у його пошуках. На острові Момотаро та його друзі-тварини проникли до форту демонів і побили групи демонів, щоб здатися. Момотарō та його нові друзі повернулись додому з розграбованим скарбом демонів та полоненим вождем демонів. Відтоді Момотарō та його родина жили затишно.

2. Урасіма Таро

Історія Урасіми Таро, імені головного героя, розповідає про рибалку, який рятує черепаху і винагороджується спеціальною поїздкою під океан, щоб відвідати царство Бога Дракона. Принцеса дає Урашимі Таро коробку і каже йому, що поки він не відкриє її, він буде залишатися щасливим, але, звичайно, він відкриває коробку, коли повернеться на землю.

Урасіма Таро, японська казка вчить важливості послуху над щастям. Морська черепаха винагороджує рибалку, який, у свою чергу, карається за непослух.

3. Кагуяхіме

Кагуяхіме, також відома як Казка про бамбукового різака, - ще одна популярна казка. Хоча його кілька разів адаптували до інших форматів, останньою його адаптацією став анімаційний фільм, зроблений студією Ghibli.

Це насамперед детально описує життя таємничої дівчинки на ім’я Кагуя-хіме, яку виявили ще дитиною всередині стебла світиться рослини бамбука. Кажуть, що вона з Цукі-но-Міяко (月の都 "Столиця Місяця").

4. Кінтаро

Кінтаро, відомий як "Золотий хлопчик", є популярною історією серед дітей, хоча вона добре відома у всій Японії. Хоча існує багато версій історії, головна передумова полягає в тому, що Кінтаро - хлопчик із надсильними силами, який виховувався в лісі і подружився з кількома тваринами.

Кінтаро, також відомий як Золотий Хлопчик, є одним з популярних народних героїв Японії. Він брав участь у багатьох аніме та мангах, таких як One Piece та Otogi Zoshi. Багато в чому Кінтаро був схожий на японського Тарзана, який виховувався в дикій природі і боровся з різними видами дивних істот. Кажуть, що історія Кінтаро походить від бажання батьків мати своїх маленьких хлопчиків, щоб вони росли силою і мужністю, як і народний герой.

5. Танабата

Хоча ви можете знати Танабату як Зоряний фестиваль, який відбувається приблизно 7 липня (або 7 серпня, залежно від району), історія про Танабату також є класичною історією. Існує кілька його версій, як це часто трапляється у старих історіях, але це найвідоміша.

Танабата походить від китайської легенди під назвою Цісі і була завезена до Японії у 8 столітті. Це історія двох закоханих. Швачка-принцеса Оріхіме ткала прекрасний одяг біля райської річки, представленої Чумацьким Шляхом. Оріхіме так багато працювала, ткачи гарний одяг, вона засмутилася і зневірилася коли-небудь знайти любов. Її батько, який був Богом небес, дуже любив її і домовився про зустріч з Хікобоші, пастухом корів, який жив по той бік Чумацького Шляху. Двоє миттєво закохались і одружилися. Їхня любов і відданість були настільки глибокими, що Оріхіме перестав ткати, і Хікобосі дозволив своїм коровам блукати небом.

Батько Оріхіме розлютився і заборонив закоханим бути разом, але Оріхіме благав його дозволити їм залишитися. Він любив свою дочку, тому постановив, що двоє закоханих із зірками можуть зустрічатися раз на рік - 7-го дня 7-го місяця, якщо Оріхіме повернеться до свого ткацтва. У перший день, коли вони мали возз’єднатися, вони виявили, що річку (Чумацький Шлях) занадто важко переправити. Оріхіме настільки зневірилася, що зграя сорок прийшла і зробила для неї місток.

Це частина легенди про те, що якщо на Танабата піде дощ, сороки не зможуть знайти дорогу і, отже, міст неможливо зробити.

6. Бунбуку Чагама

«Бунбуку Чагама» означає «щастя, що бурлить, як чайник» (щось на зразок «моя чаша перебігає»). Йдеться про танукі, єнотовидного собаку, якого врятує бідний чоловік і таким чином вирішує нагородити його. Кажуть, що у Танукі є сила, що змінює форму, яка використовується в цій історії.

Історія розповідає про бідну людину, яка знаходить танукі, що потрапила в пастку. Шкодуючи тварину, він звільняє її. Тієї ночі танукі приходить до будинку бідного, щоб подякувати йому за доброту. Танукі перетворюється на чагаму (чайник) і каже чоловікові продати його за гроші.

Чоловік продає чайник танукі монахові, який забирає його додому і після жорсткого очищення ставить над вогнем, щоб кип’ятити воду. Не витримуючи спеки, чайник тетанукі пророщує ноги і в напівперетвореному стані робить біг за ним.

7. Качі-качі яма

"Качі-качі" - це щось на зразок тріскучого звуку - як те, що ви чули б від вогню, - а "яма" означає гору. Ця історія відома своєю жорстокістю, особливо з точки зору того, що танукі робить з жінкою. (Пізніше танукі зрештою карається кроликом.)

Як розповідає історія, чоловік зловив на своїх полях клопітку тануку і прив’язав її до дерева, щоб згодом вбити та зварити. Коли чоловік виїхав до міста, тетанукі заплакав і благав дружину чоловіка, яка готувала мокі, солодку рисову страву, звільнити його, пообіцявши, що він їй допоможе. Дружина звільнила тварину, лише щоб вона перевернула її і вбила. Потім танукі запланував фол.

8. Шіта-кірі сузуме

"Шіта-кірі сузуме" означає "горобця, що вирізав язик" і є дуже відомою казкою в японському фольклорі. Йдеться про наслідки жадібності та ревнощів.

Народна казка "Горобчик із вирізаним язиком", який часто перекладають як "Горобця з розщепленим/розрізаним язиком", - це класична японська казка про моральність про жадібність і доброту. Стара пара отримує винагороду в натуральній формі за власні вчинки: чоловік отримує як приємний вечір із коханим горобцем, що перетворився на людину, так і скриню із золотом, а жінки отримують лише змій.

9. Іссун-боші

"Іссун-боші" - про хлопчика, який завдовжки один дюйм. Отже, історію часто називають «Маленький Дюймовий» або «Однодюймовий Хлопчик». Як і в інших народних казках, історія також має різні повороти, але суть її залишається незмінною.

Історія починається зі старої бездітної пари, яка живе одна. Стара жінка бажає дитини, незважаючи на свій вік: "Будь ласка, дайте нам дитину, якою б маленькою вона не була". Зрештою у них народився син. Але дитиною справді була маленька - не більша за кінчик пальця дорослого чоловіка. Вони назвали мініатюрну дитину Іссун-боші (Іссун - міра приблизно 3 сантиметри. Боші означає сина). До дитини, незважаючи на неймовірно малу малечу, батьки ставляться добре. Одного разу хлопець усвідомлює, що ніколи не виросте, тому він вирушає в подорож шукати своє місце у світі. Придумавши собі мініатюрного самурая, Іссун-Боші отримує швейну голку для меча, чашу для супу для човна та палички для весел.

10. Ханасака Джисіан

Буквальний переклад назви - «квітучий старий». Відповідно до своєї назви, мова йде про старого чоловіка, який здатний змусити дерева цвісти ще довго після їх смерті.

Стара бездітна пара любила свого собаку. Одного разу він копався в саду, і там вони знайшли коробку із золотими шматками. Сусід подумав, що собака повинна вміти знайти скарб, і зумів позичити собаку. Коли воно копалось у його саду, там були лише кістки, і він його вбив. Він сказав подружжю, що собака щойно впала мертвою. Вони сумували і поховали його під смоковницею, де знайшли скарб. Однієї ночі господар собаки приснився, що собака сказала йому зрубати дерево і зробити з нього ступку. Він сказав дружині, яка сказала, що вони повинні робити так, як просив пес. Коли вони це зробили, рис, вкладений у ступку, перетворився на золото. Сусід його позичив, але рис перетворився на смердючі ягоди, і вони з дружиною розбили і спалили ступку.

Тієї ночі, уві сні, собака сказав своєму господареві взяти попіл і посипати ним певні вишневі дерева. Коли він це зробив, вишневі дерева зацвіли, і Дайме (феодальний поміщик), проходячи повз, дивувався і дарував йому багато подарунків. Сусід намагався зробити те ж саме, але попіл задувся в очі Дайме, тому він кинув його до в'язниці; коли його випускали, його село більше не дозволяло йому там жити, і він не міг своїми злочестивими шляхами знайти новий дім.

Інформація в цій статті є точною на момент публікації.