7 японських фольклорних історій, які слід знати для японського свята

Японофіл, який пережив 15 самостійних поїздок до Японії. Його візити спрямовані на виявлення менш відомих визначних пам'яток країни.

Ці улюблені японські фольклорні історії та легенди оживлять ваше японське свято.

Ви можете відчути, що ці японські фольклорні історії - це просто казки старих дружин. Але знання, хто такий Хлопчик Персик, або чому Сніговиця жахає, оживить Ваше японське свято багатьма способами.

1. Момотарō (桃太郎)

Перекладаючи найвідомішого та найулюбленішого героя в японських фольклорних історіях, Момотарō означає “персиковий старший син” на японській мові і посилається на міфічне народження героя від персика.

Зазначений персик знайшла літня бездітна жінка під час прання білизни біля струмка. Коли її чоловік розділив фрукти, здоровий хлопчик вискочив зсередини. Від радості подружжя вважало дитину даром з неба, назвали його Момотаром і виховували як свого.

Через кілька років підліток Момотарomo вирушив у небезпечну подорож на далекий острів, щоб боротися з бісами-демонтами. Під час своєї експедиції він завербував велику армію, таку, що складалася з розмовного собаки, мавпи та фазана. Разом зі своїми вірними сторонниками Момотарō переміг демонів і повернувся додому з багатьма багатствами. Після цього його сім’я та він жили в великому комфорті та славі.

Нотатки та туристичні визначні пам'ятки, пов’язані з Момотарō

Ця вигадлива японська фольклорна історія походить з регіону Окаяма. Сьогодні Момотаро - неформальний туристичний талісман для міста Окаяма, який часто зустрічається на сувенірах та подарунках.
Кажуть, що острів демонів - Мегідзіма, невеликий острів біля Такамацу, розташований через внутрішнє море Сето від міста Окаяма.
3. Момотарō - один із найчастіше зображуваних легендарних героїв, яких часто згадують у популярних японських ЗМІ. Він виступав в іграх, мангах, аніме тощо. Його часто описують як зразок для наслідування в японських дитячих книгах.
У деяких версіях народної казки батьки Момотаро дали йому палицю з трьох кібі-данго до того, як він пішов з дому. Згодом молодий герой використовував ці липкі солодощі для вербування собаки, мавпи та фазана. Очікується, що сьогодні кібі-данго є популярним сувеніром/солодким в префектурі Окаяма.

Статуя Момотара і його армії біля станції Окаяма. Легендарного героя також знаходять по всьому місту на сувенірах та громадських установках.

2. Урасіма Тару (浦島太郎)

У сумній і дивній японській казці про Урасіму Таро брав участь молодий рибалка, який врятував гігантську морську черепаху від знущань дітей. З вдячності черепаха, яка могла говорити, переправила Тару до міфічного підводного палацу драконів, відомого як Рюгу. Там молодого рибалку тепло прийняв Отохіме, прекрасна принцеса двору. Недовго молодий рибалка також жив у великій розкоші.

Зрештою, Таро втомився від розкоші і прагнув повернутися додому до своєї родини. На подарунок на прощання Отохіме подарував Тарі коштовну коробку, попередивши при цьому Таро ніколи не відкривати скриньку незалежно від обставин. Потрапивши до свого села, Таро був вражений тим, що все змінилося. Він не тільки нікого не впізнав, навіть структури в його селі були різними.

Поговоривши з незнайомими людьми, Таро з жахом зрозумів, що з моменту його від'їзду минули десятиліття, а батьки вже давно померли. Збентежений, Таро забув попередження Отохіме і відкрив подарунок на прощання. Потім із скриньки виникла хмара білого диму, повністю охопивши молодого рибалку. Після розвіювання диму Таро перетворився на білоголового літнього чоловіка.

Нотатки та туристичні визначні пам'ятки, пов’язані з Урасімою Тару

Зазвичай вважають, що в коробці, відомій як японське таматебако, містився вік Таро. У палаці драконів час минає по-різному. Дні, які Таро провів там, прирівнювались до років у смертному світі.
Трагічна казка про Урасіму Таро - одна з найдавніших японських фольклорних історій, яка розповсюдилася ще у V столітті. Як це часто буває у таких історій, існує безліч версій історії.
Хоча про саму народну казку рідко згадують повністю на туристичних сувенірах, палац драконів та Отохіме час від часу використовують як дизайнерські мотиви на сувенірній упаковці. Сам Таро знімався у відеоіграх та аніме.
Думок молодого рибалки закладений у досить віддаленому храмі Урасіма на півночі провінції Кіото. У святині є його статуя. Є також один з Отохіме.
Кажуть, що префектура Кагосіма на південній околиці Японії є місцем народження Таро. Храм Рюгу в Ібуцукі, недалеко від міста Кагосіма, містить красиво лаковані споруди, натхненні описами палацу драконів.
Яка мораль цієї трагічної японської історії? Якщо взагалі є? Думки сильно різняться.

У чому полягає мораль трагічної японської фольклорної історії Урасіми Таро? Якщо хто-небудь?

3. Окіку (お菊)

Жахлива казка про Окіку та десять тарілок - одна з найвідоміших японських історій про привидів. Той, який також насичений елементами соціальних коментарів та кармічної відплати.

У найпопулярнішій народній версії дівчина слуги на ім’я Окіку працювала у тиранічного самурая Аояма Тессана. Розчарований неодноразовою відмовою Окіку від його сексуальних авансів, Аояма призначив Окіку втрату дорогоцінної тарілки, однієї із набору з десяти. Переляканий і шалений, Окіку кілька разів підрахував решту тарілок, природно завжди закінчуючись не більше дев’ятьма. Все ще не підозрюючи про те, що відбувається, вона знову нерозумно відкинула закохані досягнення Аоями. Покушений, самурай малого молодого слугу кинув у криницю.

Невдовзі Аояма зазнає належного стану. Після смерті Окіку перетворився на мстивий японський дух і щоночі нав’язливо переказував тарілки. Кожного разу, коли вона досягала зниклої десятої пластини, вона жахливо верещала від страху та розчарування. Чим закінчиться історія, тоді залежить від того, яку версію ви читаєте. В одному з них дух Окіку заспокоїв священик. В іншому Аояма звів з розуму і покінчив життя самогубством. Ще в одній версії дух Окіку нарешті був спокійний після того, як хтось крикнув "десять", перш ніж вона закричала.

Нотатки та туристичні визначні пам'ятки, пов’язані з Окіку

Як і всі інші відомі японські фольклорні історії, сьогодні існує кілька версій цієї народної казки. Значно інша версія мала місце в замку Хімедзі, і в цій версії Окіку став нещасною жертвою політичної хитрощі. (Частина про десять страв залишається незмінною) Сьогодні в замку Хімедзі є криниця, в яку, як кажуть, кинули Окіку.
Інша версія, написана Кідо Окамото, зобразила Окіку набагато менш невинною. У цій версії вона була слугою, закоханою в Аояму, при цьому самураї відмовляли одружитися з нею через більш вигідну пропозицію про одруження. Як випробування на любов Окіку розбив десяту тарілку.
Трагічна історія Окіку нібито стала натхненням для знаменитого японського серіалу фільмів жахів "Кільце".

Криниця Окіку в замку Хімедзі. Як бачите, це запобіжний захід сильно обгороджений.

4. Юкі-Онна (雪女)

Юкі-Онна в перекладі з англійської означає "засніжена жінка" та має на увазі бліду демонізм, яка крижаним подихом заморожує своїх жертв. В Японії давно існували історії йокай за участю цієї жахливої істоти. Сьогодні найвідомішою історією Юкі-Онна є переписана версія письменника 19 століття Лафкадіо Хірн.

За версією Херна, двоє дроворубів, один літній та один молодий, мали нещастя, зустрівши Юкі-Онну, потрапивши в ліс від снігової бурі. Поки старший дроворуб до смерті замерз, молодого, Мінокічі, пощадили. Перед від'їздом Юкі-Онна попередив Мінокічі ніколи нікому не розповідати про цю зустріч. Якщо він зробить це, вона неодмінно повернеться, щоб убити його.

Через роки Мінокічі щасливо одружений на прекрасній дружині на ім’я Оюкі. Оюкі не тільки була турботливою матір’ю і відданою дружиною, вона також загадково не старіла, зберігаючи свій молодий вигляд рік у рік.

Одного вечора, поки їхні діти спали, Мінокічі бездумно розкрив свою зустріч з Юкі-Онною, розмірковуючи, чи все це був сон чи справжня щітка зі смертю. Закінчивши свою казку, Оюкі підвелася і виявила її справжню форму - Юкі-Онну того доленосного вечора. Нагадувавши Мінокічі про свою попередню загрозу, вона зробила так, ніби вбила його, але врешті-решт пощадила його життя заради їхніх дітей. Після цього вона зникла, і ніколи її більше не побачити.