Шлунок Вульва

Пов’язані терміни:

  • Вульва
  • Грижа
  • Зв’язка
  • Біль у грудній клітці
  • Пілор
  • Грижа перерви

Завантажити у форматі PDF

sciencedirect

Про цю сторінку

Шлункова вульва

Клінічні прояви та діагностика

Представлення гострої шлункової вольвули включає раптовий сильний біль у верхній частині живота або внизу грудної клітки та стійку, але непродуктивну блювоту. Оскільки вульва викликає непрохідність шлунка, часто неможливо пропустити носогастральний зонд у шлунок. Таке поєднання болю, непродуктивної блювоти та неможливості пройти через носогастральний зонд називають тріадою Борхардта. Диференціальний діагноз включає інфаркт міокарда, жовчну непрохідність та гострий панкреатит. Фізичний огляд може виявити докази того, що шлунок знаходиться в лівій грудній клітці. У грудній клітці на рентгенівському знімку можна побачити велику газонаповнену структуру. Діагноз підтвердить рентген барію верхнього відділу шлунково-кишкового тракту або комп’ютерна томографія з оральним контрастом. Якщо проводиться верхня ендоскопія, вона може показати скручування шлункових складок, але ендоскопія не є розумною, якщо є підозра на ішемію шлунка.

На відміну від гострого шлункового вольвулу, хронічний шлунковий вольвулус часто асоціюється із слабкими та неспецифічними симптомами. Сюди можуть входити дисфагія, дискомфорт та повнота епігастральної системи, здуття живота та печія, особливо після їжі. Симптоми можуть бути присутніми від місяців до років, і, ймовірно, багато випадків ніколи не діагностуються. Оскільки вольвул може бути переривчастим і тимчасовим, слід підозрювати діагноз, якщо на рентгенівському знімку верхньої частини шлунково-кишкового тракту виявляється велика діафрагмальна грижа, навіть якщо шлунок не перекручений під час рентгенівського випромінювання.

УРОЗИ ШЛУНКУ

Curt S. Koontz, доктор медичних наук, Марк Вулкан, у дитячій хірургії Ешкрафта (п’яте видання), 2010

ШУХОВИЙ ВОЛЮЛ

Шлунковий вульв може виникати з первинних або вторинних причин. Вважається, що первинна шлункова вульва обумовлена ​​в’ялістю шлункових зв’язок. Вторинне захворювання може виникнути через параезофагеальну грижу або іншу діафрагмальну грижу. Симптомами, що проявляються, можуть бути періодична або повна непрохідність шлунка, ішемія, біль та/або кровотеча. Найпоширеніші ознаки та симптоми шлункової вольви у дітей включають гострий біль у животі, невідступне відригування та неможливість пропустити носогастральний зонд у просвіт шлунка. 52,53

Середній вік презентації - 2,5 роки. Це вражає рівну кількість чоловіків та жінок. 52 Шлунковий вольвул класифікується на категорії на основі осі обертання шлунка. Мезентероосьовий шлунковий вольвул - це обертання навколо шлункової короткої осі, що перетинає більшу і меншу кривизну. Органоосьовий шлунковий вольвул - це обертання навколо довгою осі шлунка (рис. 30-12 і 30-13).

Лікування складається з реанімації пацієнта, декомпресії назогастрального відділу та хірургічної корекції. Вульва зменшена. Будь-які дефекти діафрагми усуваються у вторинній шлунковій вольвулі. Потім проводиться гастропексія. Це традиційно досягається за допомогою гастростомичної трубки або кнопки. Однак нещодавно було кілька повідомлень про успішну лапароскопічну гастропексію, при якій передній шлунок уздовж більшої кривизни пришивається до черевної стінки. 54

Хірургічна хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у немовлят та дітей

Презентація та діагностика.

Шлункова вульва у педіатричної популяції може проявлятися як гостро, так і хронічно. Симптоми залежатимуть від ступеня скручування та гостроти вольвуса. Гострий шлунковий вульву найчастіше спостерігається у дітей віком до 5 років із небіліозним блювотом, болем в епігастральній ділянці, здуттям живота, дихальним розладом, ціанозом та гематемезом. Смертність значно покращилась із збільшенням обізнаності та оперативною діагностикою з виживаністю понад 90%. Гостра шлункова вульва зазвичай асоціюється з аномальними сусідніми органами. Хронічна шлункова вульва - це більш складний діагноз, з більш тонкими симптомами інтермітуючої вульви. Найчастіше хронічний шлунковий вольвул спостерігається у немовлят віком до 1 року з небіліозним блювом, непереносимістю годування, болями в животі та дихальними розладами. 8,9

Звичайні рентгенограми можуть показати розширений шлунковий силует на рівні діафрагми або вище. Орієнтація шлунка може бути горизонтальною, якщо її скрутити уздовж осі органо або осьовою, якщо вона вульвована уздовж осі брижі Остаточний діагноз підтверджується дослідженням UGI. 8

Пептична виразка та інші стани шлунку

Історія

Вперше про шлункову вульву повідомив Берті в 1886 р. У 1904 р. Борхардт описав класичну тріаду гострого або локалізованого здуття епігастрії, пов’язану з болем, неможливістю пройти через носогастральний зонд та непродуктивними спробами блювоти. Опубліковано численні повідомлення про випадки дорослих та дітей. Шлункова вульва у дітей - рідкісний стан; нещодавній огляд літератури описав 51 випадок у немовлят та дітей. 22 П'ятдесят два відсотки були молодшими до 1 року, а 26% - до 1 місяця. Баутіста-Касаснова та співробітники 12 повідомили про свій 25-річний досвід роботи з дітьми, підтверджуючи ранній вік діагнозу гострої вульви у немовлят. Більш пізній огляд припускає, що хронічна шлункова вольвула зустрічається частіше, ніж гостра форма; у дорослих це часто спостерігається у поєднанні з параезофагеальною грижею діафрагми. 152 Гостра шлункова вулка, навпаки, є справжньою невідкладною хірургічною операцією.

Пептична виразка та інші стани шлунку

Історія

Вперше про шлункову вульву повідомив Берті в 1886 р. У 1904 р. Борхардт описав класичну тріаду гострого або локалізованого здуття епігастрії, пов’язану з болем, неможливістю пройти через носогастральний зонд та непродуктивними спробами блювоти. Шлункова вульва у дітей - рідкісний стан; нещодавній огляд літератури описав 581 випадок у немовлят та дітей. 114 Гострий вольвулус спостерігався у 252 дітей, які мали віком до 1 року понад 50%. Хронічний вольвул спостерігався у 329 дітей, і більше 70% були молодшими за рік. Баутіста-Касасновас 115 та його колеги повідомили про свій 25-річний досвід роботи з дітьми, підтверджуючи ранній вік діагнозу гострої вульви у немовлят.

Вроджені аномалії та хірургічні розлади шлунка

Клінічна презентація

Вперше шлунковий вульв у дорослих був описаний із класичною тріадою раптового виникнення болю в епігастрії, невідступного ритву без блювоти та неможливості пройти через носогастральний зонд. 49 Шлункову вульву можна описати як гостру, хронічну, періодичну, рецидивуючу або гостру-хронічну. Гостра форма захворювання у дітей включає нездужаючу блювоту (75%), а не важкі непродуктивні потягування, розтягнення епігастральної області та сильний біль у животі. Гостра вульва частіше виникає у немовлят. Гостре передлежання також частіше включає дихальний дистрес та ціаноз. Хронічна вульва частіше зустрічається і важче діагностується. Хронічна або рецидивуюча вульва проявляється ознаками періодичного блювоти та респіраторних інфекцій, здуттям живота, труднощами з годуванням та відсутністю процвітання. 47,48,50

Вульва шлунка та тонкої кишки

Лікування

Гострий шлунково-кишковий тракт - це невідкладна операція. Повідомлялося про рівень смертності від 30% до 50% при цьому захворюванні, причому основною причиною смерті є сепсис, вторинний внаслідок задушення шлунка. 37,38,42,60 Цілями хірургічного втручання є зменшення вольвулусу, фіксація шлунка для запобігання рецидивам та відновлення будь-яких факторів, що схильні до захворювання. Часткова резекція шлунка, гастроеюностомія, фундоантральна гастрогастростомія (операція Опольцера), гастропексія Танера зі зміщенням товстої кишки (повний відділ шлунково-кишкового сальника) та гастропексія Грімен Гіментон (поперечний мезоколічний дефект, створений і зашитий на передній відділ шлунка) описані як способи стабілізації шлунка. 64,65 Найпоширенішою процедурою, що проводиться у дорослих та дітей, є відкрита передня гастропексія, яка може бути легко виконана шляхом розміщення гастростомичної трубки і може бути достатньою. Короткі шлункові судини слід зберігати, якщо це можливо, як для збереження кровопостачання, так і для забезпечення більшої кривизни. У разі вторинної по відношенню до діафрагмальної грижі шлунково-кишкової дефект діафрагми слід усунути з видаленням грижового мішка. У септичних або пацієнтів з високим медичним ризиком зниження та лише гастропексія можуть бути безпечнішими та достатніми, особливо у пацієнтів з обмеженою тривалістю життя.

Етіологія хронічної ШКТ диктує лікування. Важко знати відсоток пацієнтів з діафрагмальною грижею та внутрішньогрудним відділом шлунка, які перейдуть до гострого задушення шлунка. Hsu та ін. 40 повідомляли про 44 пацієнтів із хронічною шлунково-кишковою хворобою, з яких 26 мали вторинну шлунково-кишкову терапію, яка лікувалася консервативно без серйозних ускладнень із середнім спостереженням 16 місяців. Однак висока захворюваність та смертність, пов’язані із задушенням, виправдовують оперативне відновлення навіть у безсимптомних пацієнтів. На відміну від цього, хронічний первинний шлунково-кишковий тракт часто є періодичним і набагато рідше задушується. У педіатричної популяції хронічний первинний воронк ШКТ успішно лікувався без операції (позиціонування дитини правою стороною вниз/в схилі з піднятою головою) у 43% випадків у всьому світі з хорошим успіхом. 36,66,67

Верхня ендоскопія може бути діагностичною та терапевтичною як для гострої, так і для хронічної ШКТ. У деяких випадках гострого шлунково-кишкового тракту без некрозу шлунка декомпресія шлунка, або шляхом розміщення назогастрального зонда, або ендоскопічно, може перетворити надзвичайну ситуацію на термінову операцію або навіть взагалі уникнути операції. Після зменшення шлунка гастропексія може бути досягнута шляхом введення черезшкірної ендоскопічної гастростомічної трубки. Однак суто ендоскопічні методи найкраще зарезервувати для пацієнтів з високим ризиком, оскільки ці методи не стосуються основної патології.

Лапароскопічний та комбінований лапароскопічний та ендоскопічний підходи можуть поєднувати малоінвазивні методи з відновленням дефекту діафрагми. 68–72 Нещодавні серії випадків повідомляють про мінімально інвазивні методи, щоб бути безпечними та пов’язаними з коротшим перебуванням у лікарні.

Інтервенційна ендоскопія

1.1 Шлунковий вольвул

Шлункова вульва - рідкісна, потенційно небезпечна для життя сутність, яка виникає, коли шлунок скручується сам над собою (рис. 1). За визначенням, шлунковий вульвул - це обертання всього або частини шлунка більше ніж на 180 °. Він є наддіафрагмальним і пов’язаний з параезофагеальною або змішаною діафрагмальною грижею у двох третинах випадків, а в іншій третині - піддіафрагмальним. Вульва органоосьова в 60% випадків, коли вісь проходить через шлунково-стравохідне та гастропілоричне з'єднання, і мезентероосьова у 40% випадків, коли вісь ділить меншу та більшу кривизни.

Шлунковий вольвул може проявлятися як: (1) транзиторна подія з легкими короткочасними симптомами верхньої частини живота; (2) хронічна вульва з легкими та неспецифічними симптомами, такими як дисфагія, гикавка, раннє насичення, здуття живота, печія та дискомфорт у верхній частині живота, причому симптоми посилюються після їжі; або (3) гостра шлункова вульва, яка проявляється раптовим початком сильного болю у верхній частині живота або внизу грудної клітки та непродуктивним відчуттям. У деяких пацієнтів спостерігається триада болю Борхардта, непродуктивне відригування та неможливість пройти через носогастральний зонд.

Незважаючи на те, що удушення частіше зустрічається в органоосьовій вольвулі, воно трапляється лише у 5–28% цих випадків через багате кровопостачання шлунка. Брижово-осьова вульва зазвичай спричиняє неповну обструкцію, яка може мати переривчастий характер.

Якщо шлунковий завул пов’язаний з діафрагмальною грижею, фізичний огляд може виявити ознаки шлунка в лівій грудній клітці. Рентген грудної клітки виявить заповнені газом віски в грудній клітці. Діагноз зазвичай підтверджується дослідженням барію у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Верхня ендоскопія покаже скручування шлункових складок у точці завороту.

Увага!

Слід уникати ЕГД, якщо є підозра на ішемію шлунка або перфорацію, наприклад, у пацієнтів із відмовою болючості живота.

Якщо проводиться ЕГД, ендоскоп слід плавно просувати вперед, а інсуфляція повітря повинна бути мінімальною.

Гостра шлункова вульва несе великий ризик смертності, якщо її не визнати на ранніх термінах. Рання діагностика та хірургічна корекція залишаються основними напрямками терапії. Тим не менш, гастроентерологи все ще відіграють вирішальну роль у діагностиці та лікуванні гострої та хронічної шлункової вульви.

Хронічний шлунковий волювус має легкі та неспецифічні симптоми. Ендоскопіст, який проводить ЕГД, може розпізнати наявність перекручених шлункових складок, що встановлює діагноз.

Ендоскопіст може діагностувати гостру шлункову вульву при виконанні верхньої ендоскопії пацієнту з більш важкими та гострими симптомами. Може бути зроблена спроба декомпресії шлунка з носогастральним зондом. Зменшення гострої вульви може бути досягнуто лише за допомогою цього втручання.

Клінічна порада

Розміщення носогастральної трубки у гострій шлунковій вольвулі може бути невдалим у пацієнтів з органоосьовим обертанням через повну обструкцію кардії.

Слизову оболонку шлунка слід ретельно оглянути на наявність ознак ішемії та некрозу. Обстеження слід перервати, якщо є ці ознаки, оскільки у таких пацієнтів підвищений ризик перфорації за допомогою інсуфляції повітря.

Якщо ознак інфаркту шлунка немає, можна розглянути можливість гострого ендоскопічного зменшення вульви за допомогою маневру альфа-петлі, який слід виконувати під флюороскопічним керівництвом.

Клінічні поради

Маневр альфа-петлі (рис. 2)

Ендоскоп повільно просувається крізь вузький просвіт, утворений скрученими шлунковими складками очного дна або тіла, в антральний відділ. Після введення антрального відділу виконується маневр J-повороту для підтвердження проходження ендоскопа через шлункову вульву.

Потім ендоскоп виводять назад у очне дно. Ендоскоп ретрофлексовано і просувається легким натисканням на проксимальний відділ шлунка, утворюючи альфа-петлю. Кінчик ендоскопа проходить спереду до ретрофлексованої частини і знову просувається крізь звужений просвіт в антральний відділ.

Потім ендоскоп підкручують за годинниковою стрілкою, щоб забезпечити розкручування альфа-петлі та зменшення шлункового вульви.

У хірургічно придатних пацієнтів напіввибірча лапароскопічна гастропексія повинна слідувати зменшенню завороту шлунка після стабілізації стану пацієнта. Слід також відновити пов’язані діафрагмальні грижі.

У хірургічно непридатних пацієнтів може бути проведена проста ендоскопічна гастропексія шляхом розміщення однієї або двох черезшкірних труб для гастростомії (ПЕГ).

Алгоритм керування пацієнтами із шлунковою вульвою проілюстрований на малюнку 3 .

Ліва гепатектомія

Джей А. Грем, доктор медичних наук, Лінт Б. Джонсон, в хірургічних підводних комах, 2009

Шлункова вульва

• Наслідок

Мезентероосьова шлункова вольвула описана після лівобічних резекцій печінки. Клінічна картина варіюється, але часто у пацієнта спостерігаються симптоми, пов'язані з хронічною періодичною обструкцією шлункового виходу. Повідомляється, що у донора, що проживає, 11%. 3

Ускладнення 3 ступеня

• Ремонт

Мезентероосьовий вольвус був описаний при частковій лобектомії або повній трансплантації печінки. 4 Як правило, шлункову вульву можна управляти за допомогою безопераційної терапії, включаючи інгібітори протонної помпи, всмоктування носогатричної трубки та спробу зменшення за допомогою ендоскопії. 5 Якщо симптоми пацієнта зберігаються або клінічна картина погіршується, слід зробити дослідну лапаротомію з гастропексією. Судинний компроміс є рідкістю при мезентероосьовій шлунковій вольвулі, тому потреба в резекції нежиттєздатного шлунка рідкісна.

• Профілактика

Мезентероосьовий шлунковий вольвул, пов’язаний з лівою гепатектомією, майже напевно пов’язаний з відділом печінково-шлункової зв’язки. Однак поділ цієї структури неминучий при лівобічній резекції печінки. Тому пацієнтам слід консультувати щодо ризику розвитку цієї потенційно хронічної проблеми та коригувальної операції. У літературі немає прецедентів для проведення гастропексії під час резекції печінки, і ми не застосовуємо цю методику у своїй практиці, оскільки вважаємо, що ризики перевищують користь.

Біологія та хвороби морських свинок

Джон Е. Харкнес,. Джозеф Е. Вагнер, у лабораторії медицини тварин (друге видання), 2002

a. Різні шлунково-кишкові та печінкові захворювання

Виразка шлунка, ймовірно, є вторинною щодо інших станів, таких як уремія, кетоз, надмірний стрес або, можливо, інфекція Citrobacter (Wagner, 1976).

Lee et al. Повідомляють про гострий шлунковий завул та розширення шлунка. (1977). Шість заводських морських свинок у віці до 26 місяців були знайдені мертвими або з задишкою, ціанозом, тахікардією та роздутими шлунками, що містять рідину та гази, і повернуті на 180 ° навколо брижової осі. Діафрагма зміщена спереду. Причина виникнення вульви не була очевидною.

Wagner (1976) та Vanrobaeys et al. (1998) повідомили про кілька випадків гострого, як правило, летального некротичного цециту або тифлоколіту у морських свинок різного віку. Морські свинки штаму 13 брали участь частіше, ніж інші штами, і автор постулював, що причинами є експериментальні маніпуляції, вживання антибіотиків, ін'єкція кортикостероїдів, голодування, перекрут або вагітність у стадії розвитку. Клінічні ознаки можуть бути відсутні, крім смерті. Він також спостерігав ураження сліпої кишки деревною стружкою, волоссям або запахлим дигестом.

Інші кишкові захворювання включають випадок стриктури, розширення та виразки товстої кишки, спричиненої гетеротиповою підшлунковою залозою (Cheeseman et al., 1997). Також виникають торсія сліпої кишки, сліпа кишка, випадання прямої кишки, ректальні удари та скупчення сальних залоз в циркумалі.

Проблеми з печінкою включають контузії та вогнищевий некроз печінки, можливо, внаслідок агональної гіпоксії (Percy and Barthold, 1993).

Рекомендовані публікації:

  • Журнал дитячої хірургії
  • Про ScienceDirect
  • Віддалений доступ
  • Магазинний візок
  • Рекламуйте
  • Зв'язок та підтримка
  • Правила та умови
  • Політика конфіденційності

Ми використовуємо файли cookie, щоб допомогти забезпечити та покращити наші послуги та адаптувати вміст та рекламу. Продовжуючи, ви погоджуєтесь із використання печива .