Центр румунознавства

Поезія в перекладі (CCCLXXXIV): Михайло ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) РОСІЯ: “Парус”, “Панзеле Альбе”

14 лютого 2016 р. · Без коментарів · Книги, Відомі люди, Міжнародні ЗМІ, ЛЮДИ, Поезія, цитати, Переклади

Поезія в перекладі (CCCLXXXIV): Іван ЛЕРМОНТОВ (1814-1841) РОСІЯ: “Парус”, “Панзеле Альбе”

Вітрило
Михайло Лермонтов (1814-1841)

Самотнє вітрило блимає білим
Серед блакитного туману моря!…
Чого вона шукає на чужині?
Що це залишило позаду вдома.

Хвилі піднімаються, вітер свистить,
Щогла, вона згинається і скрипить ...
На жаль, воно шукає не щастя
Ні щастя не втікає!

Внизу яскраво струмує блакитна,
Вгорі золотий промінь сонця ...
Повсталий, він розшукує бурю
Наче в бурі воно могло знайти спокій!

Джерело кредиту: http://lyricstranslate.com/en/beleet-parus-odinokii-beleet-parus-odinokii-sail.html

Панзеле Альбе
Михайло Лермонтов (1814-1841)

O barcă cu pânze, sclipeşte în valuri,
Când marea albastră luceşte în zori.

Mă-ntreb, ea ce cată pe ţărmuri străine?
Mă-ntreb, oare-acasă, lăsat-a vre-un dor?

Furtuna loveşte în valuri cu bice.
Catargul înclină acum mai vârtos.
Când vântul mă-mpinge în neagra gheenă,
Mă-ntreb, Mântuirea-mi va fi de folos?

Când în albastrul, de-azur, orizont
Soarele-apare aşa minunat,
Oare de ce m-a împins a mea soartă
Spre mii de primejdii să fi înfruntat?

КОРОТКИЙ БІО: Михайло Лермонтов (1814 - 1841) російський письменник-романтик, поет і живописець, якого іноді називали «поетом Кавказу», найважливішим російським поетом після смерті Олександра Пушкіна в 1837 році і найбільшою фігурою російського романтизму. Його вплив на пізніше російську літературу відчувається і донині не лише через поезію, але й через прозу, яка заснувала традицію російського психологічного роману (apud Wikipedia).

СНОПКА: Я пам’ятаю вірш Лермонтова з моєї ранньої освіти в Румунії, під час сутінків сталінської диктатури. Викладання російської мови було обов’язковим і щоденним основним харчуванням у школах. Проте в глибині душі для мене, в дитинстві, російською мовою була гнобитель, що насильно годувала нас чужою основною дієтою. Однак у ці часи темної пам’яті вірш Лермонтова «Парус» був поодиноким, хоча й малоймовірним вітерцем свіжого повітря.

Поки що коментарів немає

Поки що немає коментарів. Розпочніть справи, заповнивши форму нижче.