Патогенна роль кліщів Demodex при блефариті

Цзінбо Лю

Центр очної поверхні та Фонд досліджень та освіти очних поверхонь, Маямі, Флорида, США

b Очна лікарня, медичний коледж Веньчжоу, Веньчжоу, провінція Чжецзян, Китай

Хосам Шеха

Центр очних поверхонь та Фонд досліджень та освіти очних поверхонь, Маямі, Флорида, США

Шеффер К.Г. Ценг

Центр очних поверхонь та Фонд досліджень та освіти очних поверхонь, Маямі, Флорида, США

Анотація

Мета огляду

Узагальнити ключову літературу та наш дослідницький досвід щодо зараження демодексом як потенційної причини очних запальних захворювань із особливим акцентом на блефарит демодексу.

Останні висновки

Два різні види Demodex були підтверджені як причина блефариту: Demodex folliculorum може спричинити передній блефарит, пов'язаний з розладами вій, а D. brevis може викликати задній блефарит із дисфункцією мейбомієвих залоз та кератокон'юнктивітом. Процедури олії чайного дерева за допомогою 50% скрабів для кришок або 5% масажів для кришок ефективні для знищення кліщів та зменшення запалення очної поверхні.

Резюме

Демодекс-блефарит - це поширене, але поза увагою зовнішнє захворювання очей. Подальше з'ясовано патогенез блефариту Demodex при виникненні запалення очної поверхні. Модифікований метод відбору проб і підрахунку вій полегшує та точніше діагностувати зараження Demodex. Олія чайного дерева демонструє перспективний потенціал для лікування блефариту демодексу шляхом зменшення кількості демодекса додатковими антибактеріальними, протигрибковими та протизапальними діями.

Вступ

Життя кліщів Demodex у людини

У людини виявлено два різних види: Demodex folliculorum та D. brevis (рис. 1). У повіках D. folliculorum можна знайти у фолікулі вій, тоді як D. brevis заривається глибоко в сальні залози та мейбомієві залози, шукаючи шкірне сало, яке, як вважають, є їх основним джерелом їжі. Також передбачається, що ці кліщі можуть харчуватися фолікулярними та залозистими епітеліальними клітинами, що призводить до прямого пошкодження краю кришки. Життєвий цикл кліща Demodex становить приблизно 14–18 днів від яйцеклітини до стадії личинки, а потім 5 днів у стадії дорослої людини. Самки можуть жити ще 5 днів після яйцекладки [12]. Через обмежену тривалість життя дорослих кліщів спаровування відіграє важливу роль у продовженні зараження демодексом. Крім того, тривалість життя Demodex обмежена поза живим тілом, отже, прямий контакт необхідний для передачі кліщів. Відповідно, важливо запобігати спаровуванню кліщів та уникати прямої передачі як необхідної стратегії лікування.

роль

Demodex folliculorum (a), Demodex brevis (b), личинка Demodex з трьома парами слаборозвинених ніжок (c) та яйцем Demodex (d).

Фактори ризику розвитку демодексового блефариту

Нещодавно ми продемонстрували тісну кореляцію між ступенем тяжкості розацеа та блефаритом Демодекса [13 ••]. Розацеа схиляє пацієнтів до блефариту, головним чином, створюючи на шкірі середовище, яке перевантажує всі залози, що виробляють масло, необхідні для здорової дерми та епідермісу. Інші фактори можуть змінити навколишнє середовище для заохочення розповсюдження кліщів, такі як фототип шкіри, вплив сонячного світла, вживання алкоголю, куріння, стрес, гарячі напої, гостра їжа та різкі перепади температури [14,15]. Через анатомічні особливості обличчя повіки недоступні для рутинної гігієни очищення, що забезпечує сприятливе середовище для поширення та процвітання кліщів Demodex. Інвазія кліщами Demodex схильна до розвитку у пацієнтів, місцевий або системний імунний статус яких порушується місцевим або системним введенням стероїдів або інших імунодепресантів або такими захворюваннями, як лейкемія та ВІЛ [16].

Патогенез

Блефарит демодексу можна анатомічно розділити на передній і задній блефарити. Перший стосується зараження вій та фолікулів D. folliculorum, скупчуючись до кореня вій, тоді як другий передбачає зараження мейбомієвої залози переважно D. brevis. Для пояснення патогенної ролі демодексу при блефариті запропоновано наступні механізми дії.

Прямі пошкодження

Кліщі Demodex, особливо фолікулоруми, споживають епітеліальні клітини волосяного фолікула, що призводить до розтягування фолікулів, що може сприяти утворенню пухких або неправильно спрямованих вій. Мікро-садна, спричинена кігтями кліща, може викликати гіперплазію епітелію та реактивну гіперкератинізацію навколо основи вій, утворюючи циліндричну лупу [17,18]. З іншого боку, D. brevis може механічно блокувати отвори мейбомієвих залоз, породжуючи дисфункцію мейбомієвих залоз із дефіцитом сліз ліпідів [19]. D. brevis зазвичай заривається глибоко в мейбомієві залози, і його хітиновий екзоскелет може діяти як чужорідне тіло, викликаючи гранулематозну реакцію. D. brevis спостерігався в центрі мейбомієвих гранульом, оточеному епітеліоїдними клітинами, фібробластами гістоцитів, лімфоцитами та плазматичними клітинами [20,21]. Таким чином, кліщі Demodex можуть бути потенційною причиною повторних та тугоплавких халазій.

Вектор для бактерій

Кліщ демодекс може спричинити блефарит, переносячи на його поверхні бактерії, включаючи стрептококи та стафілококи. Суперантигени, що виробляються цими бактеріями, також беруть участь у індукції розацеа [22]. Крім того, було виявлено, що бактерія всередині кліщів Demodex є важливою для запуску імунної реакції господаря. Bacillus oleronius, який нещодавно був виявлений у кліщах Demodex, може стимулювати проліферацію мононуклеарних клітин периферичної крові у хворих на розацеа [23]. Наше спільне та проспективне дослідження також виявило сильну кореляцію між позитивною імунореактивністю сироватки крові до білків палички 83 кДа та 62 кДа, очної інвазії Demodex, розацеа обличчя та блефариту [13 ••]. Навіть відмираючі кліщі у фолікулах або залозах можуть збільшити вивільнення цих двох бактеріальних антигенів до критичного рівня, щоб викликати каскад запальних реакцій господаря [18].

Реакція гіперчутливості

Білок усередині кліщів Demodex, як згадувалося вище, та його залишки або відходи можуть викликати запальні реакції господаря через уповільнену гіперчутливість або вроджену імунну відповідь [18]. Вивчаючи 92 послідовних випадки папуло-пустулярної розацеа та 92 вікові та статеві контролі, Georgala et al. [5] встановили, що інвазія волосяних фолікулів була пов’язана з інтенсивним перифолікулярним інфільтратом переважно (90–95%) хелперів або індукторів Т-клітин CD4. Збільшення кількості макрофагів та клітин Лангерганса спостерігали лише у тих суб'єктів із позитивною знахідкою D. folliculorum.

Клінічний прояв

Основними симптомами є свербіж, печіння, відчуття чужорідного тіла, утворення скоринок і почервоніння краю кришки, а також розмитість зору. Ознаки включають циліндричну лупу, розлади вій, запалення краю кришки, дисфункцію мейбомієвих залоз, блефарокон’юнктивіт та блефарокератит.

Розлади вій

На додаток до циліндричної лупи, виявленої при блефариті демодексу (рис. 2а), стійке зараження фолікулів вій може призвести до порушення зрівняння, трихіазу або мадарозу (рис. 2б). Трихіаз може спричинити травму епітелію рогівки, спричиняючи точкові ерозії епітелію з подальшим виразкою рогівки та утворенням пануса у важких тривалих випадках.

Фотографії, що демонструють типовий циліндричний дундрафф біля кореня вій (а, червона стрілка); неправильно спрямовані вії (b, синя стрілка); дисфункція мейбомієвих залоз (с, зелена стрілка); запалення краю кришки (d, чорна стрілка); запалення бульбарної кон’юнктиви (е); інфільтрація рогівки та панус (f, жовта стрілка).

Порушення функції мейбомієвих залоз

Блокування отвору мейбомієвої залози може призвести до наповнення, набряку та значно збільшених залоз (кіста) або навіть до інфекції, яка перешкоджає поширенню ліпіду по слізній плівці [19] (рис. 2в). Крім того, гранулематозні реакції в мейбомієвих залозах можуть призвести до появи ордеолу або халязіона. Для того, щоб виявити зміни у часі та характері поширення ліпідів та стабільності результуючої товщини ліпідів, DR1, який виявляє зображення інтерференції сліз, може бути використаний у пацієнтів із дисфункцією мейбомієвої залози. Наше попереднє дослідження показало, що вертикальна мелірування була очевидною на очах з дефіцитом сліз ліпідів сухим оком, де ліпідний шар значно тонший і час розповсюдження затримується [19,24].

Запалення краю кришки

Механічна блокада та уповільнена імунна гіперчутлива реакція господаря можуть призвести до важкого запалення краю кришки. Наше попереднє дослідження [13 ••] вже показало, що існує тісний взаємозв'язок між розацеа обличчя та запаленням краю кришки. Отже, інфрачервона фотографія може використовуватися для пропорційного кореляції температури шкіри з тяжкістю запалення, спричиненого зараженням Demodex, демонструючи „вогненно-червоне” обличчя Demodex [19].

Запалення кон’юнктиви

Без належної гігієни запалення краю кришки (рис. 2г) може поширитися на кон’юнктиву, спричиняючи стан, відомий як блефарокон’юнктивіт (рис. 2д). Цей помилково діагностований кон’юнктивіт, пов’язаний з демодексом, як правило, нестійкий до звичайних ліків.

Наш клінічний досвід показує, що успішне лікування очного демодекозу вирішує блефарокон’юнктивіт у дорослих, коли традиційні методи лікування не давали результатів [19,25]. Хоча Demodex вважається потенційною причиною блефарокон'юнктивіту у дорослих [8,10,11,19,25,26], його роль у дітей залишається незрозумілою. Нещодавно ми повідомляли про очний демодекоз у 12 здорових педіатричних пацієнтів з рецидивуючими блефарокон'юнктивітами в анамнезі, рефрактерними до звичайних методів лікування. У всіх пацієнтів був помітний кон’юнктивіт, про що свідчить почервоніння, що залучає бульбарну кон’юнктиву, та папілярну фолікулярну реакцію, що залучає тарзальну кон’юнктиву [27]. За допомогою скрабів для кришок або масажу для знищення кліщів усі пацієнти продемонстрували різке роздратування та запалення очей, але кількість Demodex знизилася. Ці результати говорять про те, що демодекоз може бути причиною рефрактерного дитячого блефарокон'юнктивіту.

Прояв рогівки

Запалення, похідне від краю кришки, особливо мейбомієвих залоз, може також поширюватися на рогівку, залежно від ступеня тяжкості. Інвазія демодексом може спричинити різні ураження рогівки, що загрожують зору, включаючи поверхневу васкуляризацію рогівки, крайову інфільтрацію, фліктенулеподібне ураження, поверхневу помутніння та вузликовий рубець [19,25] (рис. 2f). Цікаво, що D. brevis частіше асоціюється з таким проявом рогівки, хоча шанс виявити D. brevis, який зазвичай мешкає поодиноко в сальних та мейбомієвих залозах, у епільованих віях досить рідко зустрічається серед загальної популяції пацієнтів. Потрібні майбутні дослідження, щоб визначити, чи може такий надзвичайно високий рівень зараження D. brevis відігравати причинну роль у викликанні цих проявів рогівки.

Діагностика

Потенційні критерії діагностики демодексельного блефариту наведені нижче:

Клінічний анамнез: високий показник підозри, коли блефарит, кон’юнктивіт або кератит у дорослих пацієнтів, блефарокон’юнктивіт або повторна халязія у молодих пацієнтів є нестійкими до звичайних методів лікування, або коли є мадароз або рецидивуючий трихіаз.

Дослідження за допомогою щілинної лампи: типова циліндрична лупа біля кореня вій.

Мікроскопічне підтвердження: виявлення та підрахунок яєць Demodex, лав та дорослих кліщів у епільованих віях.

Раніше існували суперечки щодо того, чи є циліндрична лупа у вій, що є загальною знахідкою у деяких пацієнтів з блефаритом, патогномонічною для інвазії Demodex чи ні. Наше попереднє дослідження забезпечило вагомі докази того, що попередні суперечки були результатом випадкової епіляції вій та неправильного підрахунку. Використовуючи модифікований метод відбору проб і підрахунку, ми показуємо, що вії з циліндричною лупою справді мають значно більшу інвазію Demodex [17].

Коротше кажучи, під мікроскопом з щілинною лампою при збільшенні × 25 два вії, по одному з кожної половини кожної кришки, видаляються дрібними щипцями та розміщуються окремо на кожному склі предметних стекол. Покривне покриття встановлюється на кожну вію перед тим, як повільно піпетувати 20 мкл сольового розчину до краю покривного склянки, щоб оточити вії. Цей маневр призводить до збереження Demodex, який вільно контактує з вієм на кінчику. Під мікроскопом кількість Demodex підраховується звичайним способом. Якщо ущільнена циліндрична лупа зберігається, 20 мкл 100% -ного спирту або 0,25% флюоресцеїнових крапель піпетують у край покривного скляного шару, а час підрахунку продовжують до 20 хв, щоб вбудований Demodex мігрував із циліндричної лупи ( Рис. 3) [28].

Затемнених кліщів Demodex в компактній лупі (а, зелені стрілки) легко виявити після додавання 0,25% розчину флуоресцеїну (b, сині стрілки). Відтворено з [28].

Схема лікування

Циліндрична лупа (a), запалення краю кришки та ін’єкція бульбарної кон’юнктиви (b) та крайова васкуляризація рогівки (c; жовті стрілки) були вирішені відповідно до режиму TTO (d – f). Відтворено з [25].

Висновок

Кліщ Demodex відіграє важливу роль у виникненні ряду захворювань очної поверхні, таких як блефарит Demodex, дисфункція мейбомієвих залоз, запалення кон’юнктиви та ураження рогівки. Очна інвазія має тісний взаємозв’язок із системною інвазією. Потрібні подальші дослідження для розробки простих і чутливих методів діагностики та більш ефективних та конкретних схем лікування.

Подяка

Частина досліджень, описаних у цій статті, підтримується грантом на дослідження 1R43 EY019586-01 від Національного інституту охорони здоров’я Національного інституту очей. За вміст несуть виключну відповідальність автори і не обов'язково відображають офіційні погляди Національних інститутів охорони здоров'я.

Виноски

Розкриття інформації: доктор Цен подав два патенти на використання масла чайного дерева та його інгредієнтів для лікування демодекозу.

Посилання та рекомендована література

Статті, що представляють особливий інтерес, опубліковані протягом річного періоду огляду, були виділені як:

  • • представляє особливий інтерес
  • •• надзвичайний інтерес

Додаткові посилання, пов’язані з цією темою, також можна знайти в розділі «Світова література світу» цього випуску (стор. 514).