Чому раціональний аргумент провалює дискусію про генетичну модифікацію (ГМ)

Анотація

Вступ

Дебати щодо прийнятності споживачами ГМ-продуктів відновлювались внаслідок сучасної стурбованості продовольчою безпекою, зміною клімату та зменшенням природних ресурсів. Дуже важливо, щоб сільське господарство виробляло більше їжі, більш стабільно, щоб живити ескалацію світового населення (Наукова консультативна рада Європейських академій 2013). Трансгенні культури нового покоління пропонують екологічні, економічні та харчові переваги, що свідчить про поліпшення врожайності, зниження використання пестицидів та гербіцидів, зменшення обробітку ґрунту, зменшення використання викопного палива та комерційні переваги на рівні ферм (Baulcombe et al. 2014; Національні академії наук інженерії та медицини 2016). Хоча ГМ-сільське господарство є потужним інструментом для вирішення сучасних агрономічних проблем, його справжнє значення для стійкості сільського господарства залежить від інтеграції з належними практиками ведення господарства, такими як регулярний сівозміна (Baulcombe et al. 2014). Тим не менше, існує науковий консенсус щодо того, що ГМ-технології можуть підвищити ефективність та стійкість сільського господарства.

Генетично модифіковані організми, як визначено Європейським Союзом (ЄС) у Директиві 2001/18, - це організми, за винятком людей, у яких генетичний матеріал був змінений таким чином, що не відбувається природним шляхом шляхом спаровування та/або природного повторне поєднання. По всьому ЄС існує фактичний мораторій на комерційне виробництво ГМ-культур, хоча близько 60 ГМ-культур мають ліцензію на імпорт для використання в якості їжі чи корму для тварин. Єдиною культурою, дозволеною до вирощування, є MON810, стійка до шкідників кукурудза, іспанські насадження випереджають решту Європи, але все ще складають лише 1% іспанської ріллі. Хоча Європейське управління з безпеки харчових продуктів визнало MON810 безпечним як з точки зору довкілля, так і з точки зору здоров'я, Директива 2015/42 надає можливість окремим державам-членам ЄС заборонити вирощування. Станом на 2017 рік близько 20 країн відмовились; включаючи Уельс, Північну Ірландію та Шотландію, припускаючи, що тривога громадськості щодо ГМ-сільського господарства похитнулась над науковим розглядом. Існує припущення, що таке суворе регулювання ГМ в Європі було засноване на хибній передумові про новинку трансгенезу в сучасній генній інженерії (Ammann 2014).

Дійсно, по всій Європі державна підтримка ГМ-сільського господарства зменшилася, і в середньому супротивники перевищують кількість прихильників на три до одного (Gaskell et al. 2010). На відміну від цього, те саме опитування показало широке прийняття ГМ-застосування в медицині. Найважливіше те, що європейські соціально-політичні суперечки та засоби масової інформації щодо доцільності ГМ-сільського господарства розлилися на країни, що розвиваються, особливо на Африку на південь від Сахари, що призвело до невизначеності у розробці політики та затяжних процесів затвердження ГМ-культур (Wesseler et al. 2017). Напевно, саме в таких країнах, де приріст населення найбільший, недоїдання широко поширене, а ГМ-культури, що містять підвищений вміст поживних речовин, можуть мати найбільший потенціал для здоров’я (Whitty et al. 2013).

Незважаючи на те, що в період з 1990 по 2010 рр. В Європі було проведено близько 13 публічних опитувань щодо ставлення населення (Frewer et al. 2013; Gaskell et al. 2010), вони роздроблені з точки зору географії, тимчасовості та спрямованості. Фокус по-різному охоплював особисте прийняття, сприйняття вигод та ризиків, знання ГМ-науки, загальне ставлення до науки та довіру до управління ГМ-культурами. Хоча є вказівки на те, що ГМ-їжа сприймається як небезпечна для здоров'я, анти-природна та шкідлива для навколишнього середовища, ці дослідження в сукупності не вивчають соціально-економічні та демографічні попередники думки, хоча такі описові дані є (Frewer et al. 2013 ). Прийняття ГМ-сільського господарства часто трактується як бінарна реакція, яка ігнорує нюанси та зміни в популяції. Крім того, негативний вплив споживачів на ГМ-їжу в основному оцінювався через призму прийняття рішень на основі причин (когнітивна оцінка ризиків та переваг ГМ-їжі), тоді як роль емоцій (афектів) була менш вивчена (Коннор та Siegrist 2011; Гупта та ін. 2012).

Як зазначав Йоффе, хоча дослідження, що вивчають сприйняття ризику, застосовували когнітивний підхід, громадські та медіа-дебати щодо ГМ-їжі часто висловлюються емоційною мовою (Joffe 2003). Справді, теорія соціальної репрезентації стверджує, що індивідуальне сприйняття ризику спирається на соціокультурний вплив та вплив засобів масової інформації (Joffe 2003). Обмежена кількість досліджень вивчала, як більш широке соціокультурне ставлення до харчової промисловості та світогляд, наприклад, екологізм та універсалізм, можуть стосуватися прийняття ГМ-продуктів (Dreezens et al. 2005; Loner 2008; Mohr and Golley 2016).

У цьому дослідженні ми висуваємо гіпотезу про те, що прийняття споживачами рішень щодо ГМ-продуктів - це не лише функція свідомого усвідомлення переваг та ризиків ГМ-їжі, оскільки вони стосуються здоров’я, продовольчої безпеки, навколишнього середовища та загальної безпеки. Ми вважаємо, що на прийняття ГМ-їжі впливають більш широкі соціокультурні установки, що охоплюють ставлення до науки, навколишнього середовища, продуктів харчування, харчових технологій, продовольчої безпеки, поведінки, що спричиняє ризик для здоров'я, та знання про дебати щодо ГМ-їжі. Ми також припускаємо, що прийняття ГМ-їжі визначається емоційно заснованими занепокоєннями щодо ГМ-їжі та рівнем довіри до різних органів, що беруть участь у ГМ-дебатах. На рисунку 1 зображена наша модель з особистим прийняттям ГМ-їжі як нашої залежною змінної.

Запропонована модель елементів, що формують особисте прийняття ГМ-їжі

Наші гіпотези визнають теорії, що лежать в основі психологічних моделей подвійного процесу з літератури про ризикову поведінку (Haidt 2001; Joffe 2003; Slovic et al. 2007). Моделі подвійних процесів пропонують людям приймати рішення на основі двох окремих, але взаємопов’язаних систем, що включають аналітичне або когнітивне мислення, з одного боку, поряд із орієнтуванням на досвідне мислення, яке базується на досвіді та емоціях. Словіч та ін. (2007) запропонував людям застосовувати евристичний афект, який керує процесом прийняття рішень, особливо в області суджень про ризик та вигоду; афект у цьому конкретному контексті, що означає якість "добра" чи "поганого", що переживається як стан почуття (зі свідомістю або без неї).

Далі ми спираємось на теорію соціальної репрезентації, яка стверджує, що прийняття рішень щодо ризику виходить за межі індивідуального мислення (когнітивно чи афективно), припускаючи, що зовнішні повідомлення про ризик, що поширюються через соціальні мережі та засоби масової інформації, формують індивідуальне судження. Теорія соціального представництва стверджує, що тривога і довіра відіграють ключову роль у розумінні споживачами ризику ГМ-їжі.

Методи

Дизайн опитування та розробка анкети

Ми провели опитування на основі анкети в Інтернеті для встановлення громадського ставлення та прийняття генетичної модифікації (ГМ) серед дорослих у віці 18–65 років, що відображають географічний, віковий та гендерний розподіл населення Сполученого Королівства. В анкеті було розглянуто взаємозв'язок між прийняттям ГМ-їжі, ставленням до ГМ-їжі та набором теоретичних попередніх даних. Ці попередні дані включали демографічні показники та широкі соціально-культурні установки.

Етичне схвалення дослідження було отримано в рамках процедури етичного перегляду Школи медицини в Університеті Шеффілда. Респондентам надавали інформацію в Інтернеті про дослідження до їх участі, і їх згоду було підтверджено до того, як вони отримали доступ до онлайнової анкети.

Анкета була реалізована із використанням власного інструменту онлайн-опитування (Qualtrics; Юта, США). Qualtrics набрала учасників через партнерів з опитування, які надали доступ до понад 1 мільйона респондентів по всій Великобританії. Ми використовували дані перепису Управління національної статистики для встановлення квот за статтю, віком та географічним розташуванням, щоб забезпечити репрезентативну вибірку, що включає щонайменше 3000 учасників. Розмір вибірки був обраний таким, що в основному еквівалентний розміру Британського національного опитування про дієту та харчування (який використовується для надання інформації про харчовий нагляд на індивідуальному рівні), а також достатньо великим для підтримки складного статистичного моделювання, такого як регресійний аналіз, Правило Гріна щодо мінімального розміру вибірки (Грін 1991).

Третій розділ охоплював загальні знання про дебати про ГМ-продукти: він включав питання, призначені для перевірки знань про ГМ-науку, генетику рослин, управління ГМ-продуктами у Великобританії та обізнаність про застосування ГМ-агромедицини. Респондентам було задано двадцять два запитання, і вони повинні були відповісти за п’ятибальною шкалою, чи вважають вони кожне твердження „безумовно істинним”, „ймовірно істинним”, „ймовірно хибним”, „безумовно хибним” чи відповідають „не знаю.

Розділ четвертий містив заяви, призначені для визначення ставлення до ГМ у п’яти сферах: (i) довіра (впевненість у достовірності інформації, пов’язаної з ГМ, яку надає уряд, транснаціональні компанії (МНК) та інші сторони), (ii) занепокоєння щодо ГМ (стосовно до різних застосувань ГМ-технологій, включаючи надзвичайно емоційну точку зору), (iii) сприйняття ризику та переваг ГМ, (iv) ставлення до різних застосувань ГМ, таких як виробництво їжі, використання у кормах для тварин та фармацевтичних препаратів та (v) прийняття ГМ-їжі, включаючи ставлення до вирощування та продажу ГМ-їжі та готовність споживати ГМ-їжу. Основний результат дослідження, особисте прийняття ГМ-їжі, був побудований на основі відповідей на запитання у частині (v) розділу четвертого. Запитання були подані в довільному порядку в підрозділах розділів другий, третій та четвертий.

Статистичний аналіз

Ми провели аналіз основних компонентів (PCA), використовуючи метод прямого обліміна для обертання відповідей на розділи другий та четвертий опитувальника; фактори з власною вартістю, що перевищує одиницю, були збережені. У випадку PCA з пунктами продовольчої безпеки, остаточний виявлений фактор не мав семантичної узгодженості та мав низький альфа Кронбаха. Цей фактор було відкинуто. В результаті аналізу було отримано вісім факторів з другого розділу та вісім факторів з четвертого розділу. Елементи опитування в межах кожного фактора, завантаження факторів та внутрішня узгодженість із використанням альфа-коефіцієнтів Кронбаха наведені в таблиці А1 у додатковому матеріалі. Оцінка за кожним з пунктів опитування підсумовувалася за відповідним коефіцієнтом, щоб отримати підсумкові коефіцієнти вимірювання, змінюючи бали, де це доречно. Для аналізу використовували стандартизовані оцінки для всіх показників (стандартизовані оцінки мали середнє значення 0 та стандартне відхилення 1).

Кожен пункт у третьому розділі, який досліджував загальні знання про дебати щодо ГМ-продуктів, оцінювався від -2 до +2, а загальний бал обчислювався як сума балів за всіма пунктами для кожного учасника (див. Таблицю А2 у додатковій статті). матеріал для питань).

Наші скорочення даних породили 16 факторів: вісім факторів з другого розділу, питання соціально-культурного ставлення та вісім факторів з четвертого розділу, питання GM-ставлення. Усі фактори продемонстрували задовільну внутрішню узгодженість, коефіцієнт альфа Кронбаха коливався між 0,71 і 0,96 (таблиця А1 у додатковому матеріалі).

Вісім соціально-культурних заходів, що включали "інвестиції в науку важливі для майбутнього", "наука принесла користь світові", "особистий інтерес до науки", "екологічна поведінка", "віра в чистоту їжі", "їжа неофобія »,« Продовольча безпека Великобританії важлива »та« готовність ризикувати здоров’ям ». Вісім заходів щодо ставлення до ГМ включали "довіру до доброчесності уряду та МНК щодо ГМ", "довіру до інформації про ГМ від університетів, медичних працівників, неурядових організацій (НУО) та агітаційних груп", "довіру до інформації про ГМ". від джерел засобів масової інформації та друзів ',' емоційна неприязнь до ГМ ',' ГМ сільськогосподарська їжа може бути екологічно чистою ',' рейтинг вигод та ризиків ',' прийняття заявок на ГМ-агромедицину 'та' особисте прийняття ГМ '. Рейтинг вигоди до ризиків був визначений на основі 24 тверджень, 12 щодо передбачуваних переваг ГМ-технології та 12 щодо сприйнятих ризиків ГМ-технологій. Відповіді на заяви про ризики були закодовані зворотним кодом, а середній бал усіх 24 тверджень був прийнятий як рейтинг переваг до ризиків учасника.

Міра „знання ГМ-дебатів” була створена на основі підсумкової оцінки третього розділу. Максимально можливий загальний бал за знання ГМ-дебатів становить +44, а найнижчий −44: розподіл балів для вибірки показано на рис. 2.

Розподіл балів за знання ГМ-дебатів