Cibus sanus - здорова їжа?

Курс латинської мови Duolingo використовує sanus як "здоровий" у зв'язку з прийомами їжі. Здоровий обід був би прандіум санум відповідно до курсу.

Але я завжди думав, що санус - це лише здоров'я людини або якоїсь такої сутності. Я бачу, як обід може допомогти мені прийти до сануса, але не як це може бути самим санусом. Курс Дуолінго видається помилковим або, принаймні, дещо неприродним.

Принаймні, здається, санус означає більше "у здоровому стані", ніж "зміцнення здоров'я". Але чи правильним є також друге значення - єдине, яке використовує Дуолінго?

3 відповіді 3

Я думаю, ви маєте рацію, що санус правильніше описує здоровий стан, тоді як салюбер/салюбріс здається, переважно описувати ті речі, які дарують здоров'я. Кілька прикладів:

напр салюберріміс Galliae et Hispaniae

після дуже здорового [клімату] * Галлії та Іспанії

Цезар, Громадянська війна, III.2

* клімат мається на увазі, тому що контраст з поганим кліматом Апулії та Брундізіуму, який робить війська хворими

eaque remoto, салюбрі, amoeno loco

[власний будинок та земля], і це у віддаленому, здоровому та приємному районі

Цицерон, Листи до друзів, 333 (VII.20), Цицерон до Требація, Велія, 20 липня 44

ut scribis, салюбри repente factae sunt

[курортне місто Баяе], як ви пишете, раптом стало здоровим місцем

Цицерон, Листи до друзів, 263 (IX.12), Цицерон до Долабелли, 45 грудня

Води цього курортного міста:

“Non haec, ut fama est, unda салюбріс ерат "

"Ті води [Баяе] не були, як ходять чутки, здоровими"

Овідій, Ars Amatoria, 258

chelidoniam visui салюберрімам hirundines monstravere…

ластівки показали, що чистотіл дуже здоровий для зору ...

Пліній Старший, Природознавство, VIII.XLI

І, нарешті, їжа та напої:

ceu non салюберрімум ad potus aquae liquorem natura dederit, quo cetera omnia animantia utuntur

[говорячи про воду] так, ніби природа не дала нам випити найкорисніших напоїв, якими користуються всі інші тварини

Пліній Старший, Природознавство, XIV.XXVIII

тостум салюбрій habetur

[нут] здоровіше смажений

Пліній Старший, Природознавство, XXII.LXXII

Я думаю, що перша проблема тут полягає в тому, що в класичних джерелах є набагато більше згадок про гурманство, ніж про вплив їжі на здоров’я. Подумайте, наприклад, про Горація Сб. II, iv passim, і передбачувана звичка імператора Вітеллія до самоконтролюючої блювоти, щоб звільнити місце для нових!

Простіше кажучи, хоча вони, можливо, мали те, що ми зазвичай називаємо `` харчовими примхами '', вони, схоже, не піклувались набагато більше, ніж фактичне задоволення від їжі. Звичайно, я не можу бути впевненим, але я підозрюю, що вегетаріанські, а точніше веганські дієти рідко вибиралися навмисно.

Моєю реакцією було ознайомитися зі статтею про цибус у Gradus ad Parnassum [1]. Жоден із справжніх епітетів (але жоден із зазначеним джерелом) - сапідус, дульцис, гратус, латус, регіус, соленіс, опімус, утіліс, паркус, віліс, мендікатус - особливо не передбачає здорового харчування. Наведені фрази, corpora sustentans, instaurans vires, animique vigorem тощо не допомагають.

Можливо, справа в тому, що старожили просто не входили в "дієтичні терміни", наприклад, "здорове харчування" у спосіб, сумісний з нашими сучасними уявленнями. З іншого боку, якщо немає точного епітету, який відповідає «здоровому», який ми застосовуємо до їжі, я не бачу підстав не використовувати cibus sanus метонімічно, якщо контекст зрозумілий.

[1] "Градус" був опублікований у 1813 р., Але він досі вважається авторитетним, не обов'язково настільки вичерпним, як буде сучасна збірка.