"Некрасиві каченята" про те, як люди поводилися з ними, коли вони стали гарячими

У середній школі люди називали Дані Пірсолл "леді-драконом". Її честолюбство та драйв означали, що багато хто сприймав її як сувору і грубу, і діти часто висловлювали "легку огиду", якщо співпрацювали з нею в класі. На той час, як вона потрапила до коледжу, люди в її класі творчого письма просили співпрацювати з нею. "Люди казали:" Ого, ти такий класний, ти такий чесний ", - каже 25-річний менеджер магазину.

Джуд Ніколс, 31-річний громадський захисник із Міннесоти, багато років грав у баскетбол з однією і тією ж групою хлопців. Спочатку він ніколи не отримував жодної похвали від товаришів по команді. "Я дуже середній баскетболіст, - сміється він, - але раптом люди сказали б:" Чувак, ти дуже добре зіграв. Гарна гра ".

Особистість Дані не змінилася - як і баскетбольна майстерність Джуда. Що, безперечно, змінилося, це їх поява.

ПОГЛЯД: За спиною надзвичайної краси Бразилії

У 1920 році американський психолог Едвард Торндайк ввів новий термін. "Ефект ореолу" - це когнітивне упередження, що означає, що коли ми бачимо в людині одну хорошу рису, ми переоцінюємо інші її позитивні риси (перша риса схожа на ореол, що просвічує людину). У 1972 році троє психологів продемонстрували ефект, попросивши добровольців оцінити особистість людей лише на основі фотографій. У переважній більшості учасники вважали, що більш привабливі люди також були більш добрими, надійними та успішними. Стаття отримала назву "Що прекрасне - це добре".

Це може вас не шокувати. Багато хто вірить у "досить привілей" - ідею про те, що прекрасним людям легше жити. Проте ефект гало іноді називають "ефектом ріжків та гало" - оскільки він має зворотну сторону. Коли хтось непривабливий, люди можуть вважати, що вони мають погані якості. Але наскільки широким є це явище? Наскільки шкодить?

П'ятеро людей, чия зовнішність різко змінилася, погодились поговорити зі мною за цей твір. Кожна людина пройшла шлях від звичайно непривабливого до умовно привабливого в очах західного суспільства. Тонкі тіла цінують на Заході, і дослідження показали, що люди з ожирінням стикаються із соціальною стигмою, тому ця стаття включає деяких людей, які втратили значну вагу - хоча ці особи також змінили інші звички догляду, щоб відповідати уявленню суспільства про "привабливу" людину.

Емма, до і після

"Якби я залишилася більшою і не втратила зайву вагу, я б не знала, що те, як до мене поводились раніше, насправді було іншим способом", - говорить Емма Пассе, 34-річна керівниця бухгалтерії. "Зараз я повністю бачу величезну різницю".

Більшість свого дорослого життя із зайвою вагою Емма вирішила схуднути у віці 31 року, коли почала боротися з апное уві сні, серцебиттям та вуграми на тілі. "Чим більше я втрачала ваги, тим меншою ставала, більше людей хотіло поговорити зі мною", - каже вона. Вона каже мені, що люди добріші, ніж думала раніше, - частують, частіше спілкуються, вітаються, як правило, не хочуть, запитуючи про її день. "Я думав, що всі просто були доброзичливими, але зараз усі дуже доброзичливі".

Той факт, що люди доброзичливі, найсильніше вражають Ешлі (яка не бажає називати своє прізвище). 30-річний чоловік з Портленда каже мені по електронній пошті: "Тепер, коли я вступаю в зоровий контакт, обличчя людей засвічуються, і вони мені посміхаються!" Її шок проявляється в ряді знаків пунктуації ("Ого, люди посміхаються"), коли вона описує інші викриття. Люди намагаються допомогти, коли вона запитує, а незнайомці зав'язують розмови. "Люди мене слухають ... Я насправді відчуваю себе членом суспільства".

Ешлі, до і після

Як і Емма, Ешлі зрозуміла ці речі після схуднення. Знущаючись у дитинстві, вона каже, що почувалася "гарячим сміттям" до того, як познайомилася зі своїм чоловіком і втратила 165 фунтів, дізналася про макіяж та догляд за шкірою та змінила почуття моди. Незважаючи на те, що вона переважно відчуває "полегшення" від того, що люди тепер привітніші, є певна гіркота. Найбільше Ешлі каже, що люди знущалися над нею, а інші ставилися до неї з жалем і огидою.

"Я думаю, що купа лайна, мабуть, сприйме менше зневаги, ніж я", - каже вона. "Коли ти так чітко бачиш подвійність у людях, ускладнює вподобання когось нового. Вони могли б бути зараз симпатичними, але чи були б приємними, коли ти подвоїв свою вагу?"

"Якщо ти хочеш чогось, ти посміхаєшся і отримуєш це - це справді божевілля".

Дані довго робить паузу, коли я запитую, чи є мінуси у її трансформації. У старшій школі вона одягалася в унісекс-одяг і уникала макіяжу, тобто незнайомі люди її часто називали "сер". У коледжі вона почала носити сукні, відрощувала волосся і навчилася контурувати за допомогою підручників YouTube. "Ммм", - зрештою відповідає вона. "Чесно кажучи, це досить приголомшливо. Це має масу переваг".

Не дивно, що Дані, як і багато моїх співрозмовників, почав отримувати більше уваги від протилежної статі. "Я все ще був Дані, і я не змінився, але раптом половина населення прокинулася від того, що я існую". Окрім покращення статевого життя, вона також виявила, що взаємодія з чоловіками та жінками-працівниками служби обслуговування споживачів стала простішою. "Якщо ти чогось хочеш, посміхаєшся і отримуєш - це справді божевілля". Вона кладе голосовий смайлик, перебільшуючи жіноче ниття: "Привіт, вибачте, але я не можу знайти цю книгу. Чи не могли б ви заглянути до мене в спину?" Вона каже, що це працює.

"Це божевілля. Це божевілля. Ти знаєш що, я не знаю, як люди, які симпатичні все своє життя, є не просто повними екзоманами, бо просто так легко отримати те, що ти хочеш".

Камерон, до і після

Увага з боку протилежної статі є найбільш очевидним результатом "поліпшення" зовнішнього вигляду, але Камерон Ритлевскі, 23-річний чоловік з Мічигану, вважає, що його підвищена впевненість також могла зіграти свою роль. "Моя вага стримувала мене від того, ким я справді хотів бути, або, принаймні, до того, яким я передбачав бути", - говорить він.

Раніше люди ігнорували його або ставилися до нього із "загальним негативним настроєм", але зараз вони набагато доброзичливіші. "Коментарі та увага з боку протилежної статі, безумовно, були більш позитивними. Друзі та сім'я все ще ставилися до мене однаково".

Якщо той факт, що представники протилежної статі ставляться до вас краще, коли ви стаєте загальнопривабливими, не шокує, факт, що це роблять члени сім'ї, можливо. Дані каже, що її тато критикував її зовнішній вигляд, часто підказуючи їй макіяж. Коли вона постаріла і використовувала макіяж, "він, безумовно, набагато більше підтримував моє життя". Джуд, чоловік, якому більше робили компліменти в баскетболі після того, як він схуд і почав брати поради з чоловічих книг по догляду, каже, що сім'я також ставилася до нього краще. "Навіть найближчі люди, як правило, ставляться до вас трохи по-іншому", - говорить він, пояснюючи, що члени родини були доброзичливішими і бажали частіше спілкуватися.

Джуд, до і після

Як і Камерон, Джуд хоче додати застереження про те, що його почуття щодо себе потенційно вплинуло на те, як інші ставляться до нього (це те, що сказали обидва опитані чоловіки, але жодна з трьох жінок). Однак, за винятком цієї відмови, він каже, що люди зараз набагато сприйнятливіші до його жартів.

"Мій гумор начебто мертвий і саркастичний ... Коли я виглядав менш здоровим, я думаю, що люди були менш схильні розуміти, що я жартую, тоді як зараз, схоже, вони це розуміють".

З усіх, з ким я брав інтерв’ю, Емма, мабуть, зазнала найбільших недоліків від змін. "Найбільше для мене, найбільший сюрприз - це те, що я втратила друзів", - каже вона, пояснюючи, що друзі із зайвою вагою її відрізали.

Емма описує черговий «кошмар» схуднення. Хоча вона одружена, чоловіки часто б'ють по ній, що особливо засмучує на роботі. "Мене завжди просять кави чи обіду, або кажуть, що я красива чи красива", - каже вона. "Дуже жахливо відчувати, як вас постійно б'ють, або хтось насправді розмовляє з вами лише з цією метою, а не для того, щоб пізнати вас ... це справді невтішно". Цей досвід показує, що є традиційно привабливими мінуси, і що візуалізація працює багато в чому.

У 1843 році Ганс Крістіан Андерсон опублікував свою повість "Гидке каченя". Казка слідує за каченям, якого так невблаганно уникають за те, що він потворний, що він вирішує вбити себе. Але, сюрприз! Потім він стає лебідь, а інші лебеді його люблять! Як і Рудольф (з таким яскравим носом), ця дитяча казка незручна для очей дорослих. Він розповідає історію підгонки, щоб уникнути дискримінації та знущань. Це підтверджує наші вроджені когнітивні упередження про те, що гарні люди найкращі. Найбільш образливо, це говорить неправильним людям, що вони повинні змінитися.

Отримайте персональний огляд найкращих історій VICE у свою поштову скриньку.

Підписавшись на бюлетень VICE, ви погоджуєтесь отримувати електронні повідомлення від VICE, які іноді можуть містити рекламу або спонсорований вміст.