Вплив ожиріння на результати для пацієнтів, госпіталізованих з пневмонією

  • Знайдіть цього автора на Google Scholar
  • Знайдіть цього автора на PubMed
  • Шукайте цього автора на цьому сайті
  • Для листування: [email protected]

Анотація

Ожиріння стає все більшою проблемою в США, і дослідження зв'язку між ожирінням та пневмонією дали суперечливі результати.

вплив

Використовуючи адміністративні дані Департаменту у справах ветеранів за 2002–2006 фінансові роки, ми обстежили когорту пацієнтів, госпіталізованих з діагнозом виписки на пневмонію. Індекс маси тіла класифікували як недостатню вагу (-2), нормальну (18,5–24,9 кг · м −2, референтна група), надмірну вагу (25–29,9 кг · м −2), ожиріння (30–39,9 кг · м −2) і хворіють ожирінням (≥40 кг · м −2). Нашими первинними аналізами були багаторівневі регресійні моделі з результатами 90-денної смертності, надходження у відділення інтенсивної терапії (ІТ), потреба в механічній вентиляції та використання вазопресорів.

Когорта включала 18 746 випробовуваних: 3% мали недостатню вагу, 30% були нормальними, 36% мали надлишкову вагу, 27% страждали ожирінням і 4% хворіли ожирінням. У регресійних моделях після адаптації до потенційних обмежувачів захворюваність на ожиріння не асоціювалася зі смертністю (OR 0,96, 95% ДІ 0,72-1,28), але ожиріння асоціювалося зі зниженням смертності (OR 0,86, 95% ДІ 0,74-0,99). Ні ожиріння, ні хворобливе ожиріння не асоціювалося з надходженням у відділення інтенсивної терапії, використанням штучної вентиляції легенів або використанням вазопресорів. Пацієнти з низькою вагою мали 90-денну смертність (АБО 1,40, 95% ДІ 1,14–1,73).

Хоча ожиріння є зростаючою епідемією здоров'я, воно, як видається, мало впливає на клінічні результати і може зменшити смертність ветеранів, госпіталізованих з пневмонією.

У США пневмонія вражає приблизно чотири мільйони осіб на рік [1] ​​і, у поєднанні з грипом, є восьмою причиною смертності та основною причиною інфекційної смерті [2]. Незважаючи на великий вплив пневмонії на смертність, мало уваги приділялось потенційним чинникам смертності, пов’язаної з пневмонією [3].

Ожиріння є дедалі більшою проблемою в США та в усьому світі. У 2005 році Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що у всьому світі 1,6 мільярда дорослих мали надлишкову вагу, а 400 мільйонів дорослих страждали ожирінням. У міру зростання епідемії ожиріння, за оцінками, 2,3 мільярда дорослих людей страждають надмірною вагою; До 2015 року 700 мільйонів дорослих страждають ожирінням [4]. Показано, що ожиріння є незалежним фактором ризику смертності від усіх причин [5–8], і було встановлено, що особи, що страждають ожирінням, мають вищі показники смертності від ішемічної хвороби серця, інсульту, діабету, хвороб нирок та печінки [9 ].

Ожиріння було визначено як фактор ризику розвитку різноманітних інфекцій. Позитивний зв’язок між ожирінням та інфекцією був добре описаний [10–13], і відомо, що особи з ожирінням демонструють змінену функцію легенів [14]. Якщо розглянути ці основні зміни функції легенів у поєднанні з підвищеним ризиком інфікування у цієї групи пацієнтів, можна припустити, що у пацієнтів з ожирінням може бути більше шансів захворіти на пневмонію та мати підвищений ризик захворюваності та смертності. Напрочуд бракує клінічних даних щодо впливу ожиріння на пневмонію, і опубліковані на сьогодні дослідження показують суперечливі результати [15–20].

Деякі дослідження показують, що у пацієнтів із ожирінням підвищений ризик розвитку пневмонії [16], тоді як інші не підтримують цю асоціацію [15, 18]. Крім того, зв'язок між ожирінням та смертністю від пневмонії є невизначеною, оскільки, як видається, ожиріння має незначний клінічний вплив на результати пневмонії [19], і в ряді досліджень було пов'язано зі зниженням смертності [17, 20].

Зростаюча поширеність ожиріння в США, а також невизначеність щодо того, чи страждають ожирінням пацієнти, мають підвищений ризик несприятливих наслідків, пов’язаних із пневмонією, робить цю тему сферою, яка заслуговує на додаткові дослідження. Отже, метою цього дослідження було вивчити вплив ожиріння на клінічні результати для ветеранів, госпіталізованих із запаленням легенів після пристосування до потенційних неприємностей. Наша апріорна гіпотеза полягала в тому, що ожиріння буде пов’язане з гіршими клінічними результатами для пацієнтів, госпіталізованих із запаленням легенів.

МЕТОДИ

Ми використовували дані з адміністративних баз даних системи охорони здоров’я Департаменту у справах ветеранів (VA) [21]. Організаційна комісія з огляду інституту Техаського університету охорони здоров'я в Сан-Антоніо (Сан-Антоніо, Техас, США) схвалила це дослідження.

Критерії включення та виключення

Пацієнти, які мали принаймні одне відвідування амбулаторії протягом 2002 фінансового року, які були госпіталізовані протягом 2002 фінансового року до першої половини 2009 фінансового року з попередньо підтвердженим діагнозом виписки пневмонії (Міжнародна класифікація хвороб, дев'ята редакція (МКБ-9) коди 480,0–483,99 або 485–487,0) або вторинний діагноз розряду пневмонії з первинним діагнозом дихальної недостатності (код МКБ-9 518,81) або сепсису (код МКБ-9 038.xx) [22], і який отримав принаймні одна доза антибіотика протягом 48 годин після прийому була включена в це дослідження.

Джерела даних та населення

Це ретроспективне дослідження використовувало соціодемографічні, діагностичні, антропометричні, дані про смертність, використання та фармацію. Соціодемографічні дані включали вік, стать, етнічну приналежність та сімейний стан. Ми також зібрали пріоритетний статус VA, який складається з дев'яти категорій, що стосуються інвалідності та доходу. Ми призначили пацієнтів із недостатньою вагою (індекс маси тіла (ІМТ) -2), нормальною (ІМТ 18,5–24,9 кг · м −2), надмірною вагою (ІМТ 25–29,9 кг · м −2), ожирінням (ІМТ 30–39,9 кг ·) m −2) та хворобливим ожирінням (ІМТ ≥40 кг · m −2), відповідно до їх базового ІМТ у 2002 р. Ми оцінили наявність попередніх супутніх захворювань, переглянувши дані стаціонарних та амбулаторних адміністративних записів за допомогою системи Чарльсона – Дейо [ 23–25].

Результати

Результатами були 90-денна смертність, прийом у відділення інтенсивної терапії (ІТ), використання механічної вентиляції легенів та використання вазопресорів. Смертність оцінювали за допомогою файлу життєвого стану VA [26].

Статистичний аналіз

Категоричні змінні аналізували за допомогою тесту Chi-квадрата, а неперервні змінні аналізували за допомогою t-тестів. Ми визначили статистичну значущість, використовуючи двохвостий вік середнього віку, 67,5 ± 11,9 років, 97% були чоловіками та 54% одруженими. За етнічною приналежністю та расою 65% були кавказцями, 22% - афроамериканцями, 11% - іспаномовними та 2% - представниками іншої раси. При характеристиці відповідно до ІМТ 3% мали недостатню вагу, 30% нормальну вагу, 36% надлишкову вагу, 27% ожирінням та 4% патологічно ожирінням.

У таблиці 1 наведено вихідні характеристики пацієнта, розділені за категоріями ІМТ. Статистично значущі відмінності у хронічних захворюваннях були відзначені між пацієнтами із ожирінням та патологією ожиріння та пацієнтами з недостатньою вагою. Поширеність цукрового діабету зростала із збільшенням ІМТ: 79% хворих із ожирінням та 63% хворих на ожиріння мали діагноз цукровий діабет, порівняно з 26% нормальної ваги та 12% пацієнтів із недостатньою вагою (p Переглянути цю таблицю:

  • Переглянути вбудований
  • Переглянути спливаюче вікно

Також спостерігались статистично значущі відмінності у хронічних захворюваннях у нормальній та недостатній вазі населення. Примітно, що 34% пацієнтів із низькою вагою та 37% із нормальною вагою мали попередній діагноз злоякісної пухлини проти 32% пацієнтів із ожирінням та 24% пацієнтів із ожирінням (p Переглянути цю таблицю:

  • Переглянути вбудований
  • Переглянути спливаюче вікно

Моделі багаторівневої регресії

У регресійних моделях (таблиця 3), з урахуванням потенційних обмежувачів, була статистично значуща асоціація зі зниженою смертністю для пацієнтів із ожирінням (АБО 0,86, 95% ДІ 0,74–0,99), жодної асоціації для хворих із ожирінням (АБО 0,96, 95 % ДІ 0,72–1,28) та асоціація зі збільшенням смертності у пацієнтів із вагою (АБО 1,4, 95% ДІ 1,14–1,73). Не було жодних зв'язків із госпіталізацією інтенсивної терапії для пацієнтів із ожирінням (АБО 0,98, 95% ДІ 0,84-1,13) та хворих із ожирінням (АБО 1,00, 95% ДІ 0,76-1,28).

Що стосується механічної вентиляції легенів, то серед пацієнтів із ожирінням та патологією ожиріння з механічною вентиляцією легенів не спостерігалося значного зв’язку (з ожирінням АБО 0,92, 95% ДІ 0,63–1,25; хворобливим ожирінням АБО 1,15, 95% ДІ 0,62–2,16). Крім того, не було значущих асоціацій із застосуванням вазопресорів (ожиріння АБО 1,19, 95% ДІ 0,91–1,56; хворобливе ожиріння АБО 0,94, 95% ДІ 0,59–1,52). Через збільшену поширеність ХСН, цукрового діабету та ниркових захворювань у пацієнтів із ожирінням та патологією із ожирінням та підвищеною поширеністю деменції у пацієнтів із нормальною та недостатньою вагою, досліджувались терміни взаємодії між категоріями ІМТ та вищезазначеними змінними. Істотних взаємодій не виявлено, тому ми не включили ці терміни взаємодії в остаточні моделі.

ОБГОВОРЕННЯ

Взаємозв'язок між ожирінням та пневмонією останнім часом стає предметом більш інтенсивних досліджень, і бракує консенсусу щодо впливу ожиріння на розвиток та наслідки пневмонії. Незважаючи на нашу гіпотезу, що пацієнти з ожирінням, госпіталізовані з пневмонією, матимуть гірші клінічні результати, ми виявили, що після пристосування до потенційних факторів, що страждають ожирінням, насправді рівень смертності був нижчим за 90 днів. Крім того, хворі на ожиріння пацієнти не демонстрували збільшення або зменшення смертності, а пацієнти з низькою вагою демонстрували збільшення 90-денної смертності. Ми не виявили жодних суттєвих зв'язків щодо прийому в реанімацію, механічної вентиляції легенів та використання вазопресорів як у пацієнтів із ожирінням, так і з хворобою ожиріння.

На відміну від суперечливих результатів щодо ожиріння та пневмонії, чітко описана чітка залежність між ожирінням та підвищеним ризиком зараження [10]. Люди, що страждають ожирінням, схильні до різних інфекцій, включаючи бактеріємію, інфекції, пов’язані з катетерами [11], інфекції на місці хірургічного втручання [12], погане загоєння ран та внутрішньолікарняні інфекції [13]. Нещодавні дослідження, що вивчають епідеміологічні дані щодо недавнього спалаху H1N1, також пов'язують ожиріння із збільшеною частотою зараження [27], збільшенням смертності [28], тяжкістю зараження вірусом H1N1 та підвищеною ймовірністю прийому до реанімації [29]. Люди з ожирінням також продемонстрували зміни в основній імунній функції із змінами функції лімфоцитів та моноцитів, що призводить до відносного імунодефіцитного стану, що призводить до підвищеної сприйнятливості до бактеріальних та вірусних інфекцій [30].

Більш пізні дані про взаємозв'язок між ожирінням та смертністю від пневмонії підтверджують наші висновки про зв'язок між ожирінням та зниженням смертності. I noue та ін. [20] здійснив систематичний огляд для встановлення ризику та захисних факторів ожиріння щодо смертності від пневмонії. Як і в нашому дослідженні, вони виявили, що у пацієнтів із ожирінням знизилась смертність від пневмонії порівняно з пацієнтами із нормальною вагою (АБО 0,7, 95% ДІ 0,5–0,8), що зберігалося після коригування віку та наявності діабету. Ретроспективне дослідження C orrales-M edina et al. [17] відповідає цим даним, показуючи, що у пацієнтів із доведеною бактеріальною пневмонією ожиріння асоціювалося зі зниженням 30-денної смертності, що знову підтримувалось при багатофакторному аналізі (OR 0,88, 95% ДІ 0,81–0,96). Наше дослідження додає до цього зростаючого обсягу доказів і вказує на основний фактор, який мають пацієнти з ожирінням, який забезпечує їх захист від несприятливих наслідків, вторинних до пневмонії.

Інше можливе пояснення могло б бути пов’язане з різницею в імунологічній функції пацієнтів із ожирінням. Дослідження продемонстрували, що у людей з ожирінням підвищений сироватковий рівень лептину - білкового гормону, що виробляється адипоцитами, який бере участь у функції як вродженого, так і адаптивного імунітету [40]. Показано, що лептин підвищує макрофагічну активність, хемотаксис нейтрофілів, цитотоксичність природних клітин-кілерів та Т-клітинний та В-клітинний лімфопеї, що все сприяє сприянню кліренсному кліренсу [41]. Отже, можна припустити, що підвищений рівень лептину може сприяти посиленню імунної відповіді людей із ожирінням і, можливо, служити захисною роллю проти інфекції. І роль запалення, і імунологічні наслідки ожиріння є інтригуючими напрямами вивчення і заслуговують на подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти їх клінічний вплив.

Хоча метою цього дослідження було вивчити взаємозв'язок між ожирінням та результатами пневмонії, згідно з попередніми дослідженнями [19, 20, 42, 43], наше дослідження також виявило, що у пацієнтів із низькою вагою зростала 90-денна смертність, смертність інтенсивної терапії та внутрішньолікарняна смертність після госпіталізації. Це може бути вторинним у зв'язку з необлікованими наслідками основних захворювань (злоякісні пухлини, деменція та СНІД), які частіше зустрічаються серед пацієнтів із недостатньою вагою. Такі наслідки можуть включати недоїдання або стан з ослабленим імунітетом, що збільшить ризик зараження або смертності після хвороби.

Існує кілька обмежень нашого дослідження. Це дослідження включало пацієнтів, госпіталізованих у медичні центри VA, і тому результати можуть не застосовуватися безпосередньо до інших груп пацієнтів. Іншим обмеженням є те, що через високу поширеність чоловіків у системі охорони здоров’я ВА 97% пацієнтів, включених у це дослідження, були чоловіками; таким чином, незрозуміло, чи були б отримані однакові результати, якби в досліджуваній популяції співвідношення чоловіків та жінок було більш репрезентативним для загальної популяції. Крім того, критерії включення в наше дослідження спиралися на використання первинної або вторинної діагностики розряду пневмонії, і більшість діагнозів, ймовірно, були отримані рентгенологічно. Це підвищує можливість надмірної діагностики пневмонії у пацієнтів із ожирінням та патологією ожиріння через габітус тіла та погану візуалізацію легеневих полів, що також може пояснити, чому пацієнти з ожирінням мали кращі клінічні результати. Нарешті, завдяки джерелу даних, ми не змогли дослідити патогенні мікроорганізми або скорегувати ступінь тяжкості захворювання під час презентації. Можливо, пацієнти з ожирінням раніше приїжджали до лікарні через “задишку”, і це є причиною наших висновків.

На закінчення, хоча ожиріння - це швидко зростаюча криза охорони здоров’я, і пацієнти з ожирінням ставлять перед медичними бригадами унікальні проблеми, схоже, вони не піддаються підвищеному ризику несприятливих клінічних наслідків після госпіталізації з пневмонією. Незважаючи на негативні наслідки, пов'язані з ожирінням, наше дослідження показало, що воно насправді може забезпечити захисний ефект від збільшення смертності від пневмонії. Причини цих результатів незрозумілі, і подальше дослідження точної залежності між пневмонією та ожирінням та можливими механізмами його захисного ефекту є обґрунтованим, щоб повністю зрозуміти та зрозуміти, як ожиріння впливає на тяжкість та смертність пацієнтів, які потрапили до пневмонії.

Виноски

Заява про підтримку

Описаний проект був підтриманий грантом Служби досліджень та розвитку служб охорони здоров’я у справах ветеранів IIR 05–121. Цей матеріал є результатом роботи, підтриманої ресурсами, та використання закладів охорони здоров’я ветеранів Південного Техасу. Погляди, висловлені в цій статті, належать авторам і не обов'язково відображають позицію чи політику Департаменту у справах ветеранів або уряду США.