Матлеан проти Дзуренди

Кент Дж. Доусон, окружний суддя США

Перед судом подається клопотання про коротке рішення, подане обвинуваченим Джеймсом Дзурендою (№26). Позивач Джеймс Матлін відповів (# 36), а Дзуренда відповів (# 36).

До подання Генерального прокурора також належать такі фігуранти: Ромео Аранас, Девід Мар, Френк Дрісен, Девід Трістан, Соня Каррілло та Бенедікто Гутьєррес. Для зручності Суд буде називати цих відповідачів спільно "Дзуренда", якщо не потрібно інше. Що стосується решти відповідачів, Суд продовжив строк для Matlean для обслуговування решти відповідачів, і вони ще не відповіли на скаргу Матлеана та не долучились до цього клопотання. --------

Джеймс Матлін - ув'язнений виправного центру Сагуаро. Він нібито страждає синдромом короткого кишечника, який впливає на те, як його травна система поглинає поживні речовини з його раціону. Матлен стверджує, що персонал в'язниці та лікарі навмисно байдужі до його стану, порушуючи Восьму поправку. Дзуренда виступає за короткий вирок за позовом восьмої поправки Матлена, аргументуючи це тим, що синдром короткого кишечника Матлена не є серйозною медичною потребою, і навіть якби так, посадові особи в'язниці належним чином лікували його стан. Крім того, Дзуренда вимагає кваліфікованого імунітету. Суд погоджується з тим, що Матлін не показав, що його синдром короткої кишки є серйозним медичним станом. Він також не продемонстрував, що працівники в'язниці були байдужими до його медичних потреб. Отже, Суд ухвалює коротке рішення за позовом восьмої поправки Матлена.

Я. Передумови

Джеймс Матлін був позбавлений волі як мінімум з грудня 2012 року. Саме тоді Матлін стверджував, що вперше повідомив тюремних лікарів про те, що він страждає синдромом короткого кишечника. Побачити Склад. 4-A, ECF № 7. У той час Матлен "неодноразово консультувався" з доктором Кьоном, щоб "розробити комплексний план лікування" свого стану. Ідентифікатор. Синдром короткого кишечника, як правило, виникає внаслідок пошкодження або видалення частини тонкої кишки. Побачити Синдром короткого кишечника, Nat'l Inst. Про діабет, хвороби травлення та нирок, https://www.niddk.nih.gov/health-information/digestive-diseases/short-bowel-syndrome (востаннє відвідано 27 вересня 2019 р.) ("Факти СРС"). Якщо не лікувати синдром короткої кишки, він може спричинити здуття живота, спазми, діарею, блювоту та гіпотрофію. Ідентифікатор. Однак, як правило, харчова підтримка та доповнена дієта полегшують наслідки захворювання. Ідентифікатор.

Матлен стверджує, що розпочав процедуру розгляду скарг з проханням про необхідну харчову підтримку в лютому 2014 року. Компл. на 4-Б. Наступного травня Матлеана перевели з Елі до виправного центру Північної Невади. Ідентифікатор. Матлен стверджує, що він негайно попередив посадових осіб в'язниці про свій стан і попросив продовольчу допомогу (побачити ідентифікатор.), але доказів цього немає. Лікарі виправного центру Північної Невади призначили Зантак, Пепто Бісмол та Регулоїди для полегшення болю в шлунку Матлеана. Ідентифікатор. Наприкінці 2014 року Матліна знову перевели, цього разу до державної в'язниці Хай-Дезерт в Індіан-Спрінгс, штат Невада. Ідентифікатор. на 5-Б. Звідти Матлеана перевели до виправного центру Південної пустелі. Ідентифікатор. на 4-C-4-D. Матлен стверджує, що його лікар не бачив більше місяця, поки тюремні чиновники обробляли його остаточну передачу. Склад. при 4-С.

У квітні 2016 року Матлен розпочав процес розгляду скарг у Південній пустелі для отримання харчової допомоги. Матлен вимагав додаткового споживання калорій, щоб компенсувати поживні речовини, які його кишечник не зміг засвоїти. Лікар Центру виправлення південних пустель, доктор Вікуна, призначив ліки та полівітаміни, щоб допомогти шлунку Матлеана, і замовив харчові напої та закуски на ніч, щоб збільшити споживання калорій Матлеаном. Мот. Сума. J. 6, ECF No. 26 (з посиланням на Compl. At 4-F). Матлен знову подав скаргу, стверджуючи, що ліків, полівітамінів та підвищених закусок недостатньо, і що йому потрібно на 100% більше калорій щодня. Ідентифікатор. о 7. Офіційні особи в'язниці відхилили це прохання, однак, оскільки вони встановили, що Матлен не виконував попередні розпорядження доктора Вікуни і не вживав харчовий напій та не отримував таблетки регулярно. Звіт про скарги 3, ECF No. 26 Ex. A.

Коли тюремний персонал відмовився додатково збільшувати дієту Матлена, він приніс цей костюм. Matlean подав дві причини позову: (1) порушення права Восьмої поправки на звільнення від жорстоких і незвичних покарань і (2) порушення права Matlean на лікування згідно з 42 США. § 12010. Склад. на 4, 5. Matlean вимагав "збитків на суму понад 500 000 доларів США", штрафних збитків, компенсаційних збитків, а також декларативних та судових наказів. Ідентифікатор. о 9. Генеральна прокуратура прийняла послугу щодо кожного підсудного, крім Джо Джентрі, доктора Кона, доктора Вікуни та С. Л. Кларка. ECF № 15. Матлен просив і Суд визнав продовження строку служби Джентрі, Кену, Вікуні та Кларку. Побачити ECF № 18. З тих пір Матлін служив усім, крім С. Л. Кларка. ECF № 40, 43, 44. Дзуренда тепер подає на коротке рішення щодо позову восьмої поправки Матлена.

II. Правовий стандарт

Суд витлумачує висловлювання Матлена про його висловлення ліберально та на його користь. Побачити Еріксон проти Пардуса, 551 США 89, 94 (2007). Незважаючи на таку свободу дій, Матлен досі "зв'язаний правилами процедури". Газалі проти Морана, 46 F.3d 52, 53 (9-е коло 1995 р.). Правило 56 дозволяє скорочене судження там, де не існує справжнього фактичного питання та коли сторона, що рухається, має право на судове рішення як питання закону. Побачити ФРС Р. Ців. Стор. 56 (а); Celotex Corp. проти Катретта, 477 США 317, 322 (1986). Сторона, що рухається, несе тягар демонстрації відсутності матеріального факту. Целотекс, 477 США за номером 323. Потім тягар перекладається на сторону, яка не рухається, щоб показати конкретні факти, що демонструють справжню фактичну суперечку для судового розгляду. Побачити Масусіта Елек. Інд. Co. проти Zenith Radio Corp., 475 США 574, 587 (1986).

Суд робить усі обґрунтовані умовиводи на користь недвижучої сторони. Мацусіта, 475 США за номером 587. Однак сторона, яка не рухається, може не лише спиратися на твердження, викладені в заявах. Навпаки, сторона, яка не рухається, повинна надати конкретні факти - шляхом підпису про присягу чи інших доказів - із справжніми фактами. Андерсон проти Liberty Lobby, Inc., 477 США 242, 256 (1986). І коротке рішення не є доречним, якщо розумне присяжне може повернути вирок недвижучій стороні. Лобі Свободи, 477 США на 248.

III. Аналіз

Дзуренда стверджує, що восьма вимога про поправку Матлеана не відповідає закону, оскільки Матлен не страждає від серйозних медичних потреб, а відповідь тюремних службовців на стан Матлена була конституційно адекватною. Дзуренда також стверджує, що навіть якби Матлен міг довести навмисне байдужість, ці посадові особи мали б право на кваліфікований імунітет. Суд погоджується.

Восьма поправка, що застосовується до штатів Чотирнадцятою поправкою, забороняє жорстокі та незвичні покарання. Історично "жорстоким і незвичним покаранням" було несанкціоноване покарання або покарання, яке було непропорційним звинуваченому злочину. Грегг проти Джорджії, 428 США 153, 167-70 (1976). Прийняття Фреймером терміну заборонило "катування та інші варварські (каральні) методи покарання". Естель проти Гембла, 429 U.S. 97, 102 (1976) (внутрішні цитати опущено). Проте захист Восьмої поправки перетворився на "широкі та ідеалістичні концепції гідності, цивілізованих стандартів, людяності та порядності". Ідентифікатор. (цитування Джексон проти Бішопа, 404 F.2d 571, 579 (9-е коло. 1968). Як результат, Поправка забороняє "більше, ніж фізично варварські покарання". Естель, 429 США за номером 102. Він захищає від дії держави, яка спричиняє "непотрібне та безпричинне заподіяння болю". Грегґ, 428 США на 173.

У контексті ув'язненого Восьма поправка забороняє навмисну байдужість до медичних потреб ув'язненого, якщо ця байдужість спричиняє непотрібне та безпричинне заподіяння болю. Тюремні службовці порушують Восьму поправку, якщо вони не реагують на медичні потреби ув'язненого, якщо вони навмисно відмовляють або затримують доступ до медичної допомоги або перешкоджають лікуванню ув'язненого. Естель, 429 США за номером 104-05. Естель очевидно, однак, що просто неадекватна медична допомога не порушує Восьму поправку. Ненавмисне ненадання допомоги не може піднятися до рівня "безглуздого" заподіяння болю. Таким чином, рівень вини посадової особи в'язниці повинен зрости до більш ніж просто недбалості, але менше ніж свідоме бажання заподіяти біль ув'язненому. Фермер проти Бреннена, 511 США 825, 835 (1994).

Щоб перемогти, Матлін повинен показати, що (1) він мав серйозну медичну потребу, відмова від лікування якої призвів би до подальших травм або безглуздості та непотрібного заподіяння болю і (2) що тюремні службовці свідомо байдужі до цієї потреби. Джетт проти Пеннера, 439 F.3d 1091, 1096 (9-е коло 2006 р.). Тут Матлін не показав жодного з факторів.

Матлен не надав доказів того, що відсутність лікування синдрому тонкої кишки за допомогою бажаного лікування призвело б до безтурботності та непотрібного заподіяння болю. По-перше, крім власних свідчень Матлена немає доказів того, що у нього був діагностований синдром тонкої кишки або що він повідомляв свій стан медичному персоналу за п’ять років, що передували цьому позову. Єдине свідчення того, що у Матлеана синдром тонкої кишки, ґрунтується на його представництві доктора Вікуни у травні 2016 року. Побачити Мед. Бланк дієтичного замовлення, ECF No. 35 Ex. C. Це не доводить, що Матлеана в будь-який момент обстежували та діагностували синдром тонкої кишки. Самокорисливі та висловлювальні твердження Матлеана про протилежне не створюють справжнього фактичного питання. Побачити F.T.C. v. паб. Кліринговий дім, Inc., 104 F.3d 1168, 1171 (9-е коло 1997 р.).

Навіть припускаючи, що Матлін страждає на синдром тонкої кишки, він не надає жодних доказів того, що запропонований лікарями курс лікування призведе до непотрібного або безглуздого заподіювання болю. Matlean представляє документ під назвою "Стратегії харчування для лікування синдрому короткого кишечника". ECF No 35 Впр. В. У документі викладено стратегії уникнення недоїдання та зневоднення, два очевидні наслідки синдрому тонкої кишки. Ідентифікатор. Безумовно, як недоїдання, так і зневоднення можуть становити серйозні загрози здоров’ю. Однак медичний персонал в'язниці був добре підготовлений для лікування як гіпотрофії, так і зневоднення, щоб уникнути непотрібного та безглуздого заподіяння болю. Отже, Матлен не продемонстрував, що його синдром тонкого кишечника був серйозною медичною потребою, яка могла спричинити непотрібне або безглузде заподіяння болю.

Так само немає жодних доказів того, що посадові особи в'язниці свідомо байдужі до стану Матлеана. Навпаки, службовці в’язниць у двох різних закладах призначали ліки або змінювали дієту Матлена для лікування його симптомів. Зрештою, твердження Матлеана зводиться до незгоди з його лікуючими лікарями щодо того, чи буде їхній спосіб адекватно лікувати його розлад. Лікарі вважали, що для лікування симптомів Матлеана буде достатньо ліків, харчових напоїв та нічних закусок. Матлен вважав, що єдиним рішенням є збільшення щоденного споживання калорій на 100%. Однак різниця в медичних судженнях або розбіжності між пацієнтом та лікарем не породжує навмисної заяви про байдужість. Франклін проти. Добробут Div., 662 F.2d 1337, 1344 (9-е Cir. 1981). Тому тюремні чиновники не демонстрували навмисної байдужості до синдрому тонкого кишечника Матлена.

В іншому випадку, навіть якби Матлін відповідав своєму тягареві, щоб довести навмисну байдужість, чого він ще не мав, кожен із цих обвинувачених захищений від цивільної відповідальності кваліфікованим імунітетом. Позивач долає кваліфікований імунітет, якщо державний службовець порушив конституційне право це було чітко встановлено на момент передбачуваного порушення. C.B. проти міста Сонори, 769 F.3d 1005, 1022 (9th Cir. 2014) (курсив додано). Верховний Суд застерігає від занадто широкого визначення чітко встановлених прав. Побачити Білий проти Полі, 137 S.Ct. 548, 552 (2017). Чітко встановлений закон повинен бути "деталізований до фактів справи". Ідентифікатор. (внутрішні котирування опущено). Щоб перемогти, Матлін повинен визначити випадок, коли посадова особа в'язниці діяла за подібних обставин і була визнана порушенням восьмої поправки. Ідентифікатор.; побачити також Грін проти Камрети, 588 F.3d 1011, 1031 (9-е коло. 2009 р.), Звільнене частково з інших підстав, 661 F.3d 1201 (9-те коло. 2011 р.) (Тягар лежить на неурядовій партії для визначення чітко встановленого закону). Matlean цього не зробив, і Суд аналогічним чином не визначив таку справу. Отже, ці відповідачі отримали б кваліфікований імунітет, якщо Матлен міг довести, що вони порушили його права на Восьму поправку.

Підсумовуючи, немає жодного справжнього питання про те, що Матлен не страждав від серйозних медичних потреб, а якщо і мав, то тюремні службовці свідомо не були байдужими до цієї потреби. Стверджувана навмисна претензія на байдужість зводиться до розбіжностей між Матлеаном та його лікарями щодо належного лікування його симптомів, яка не піднімається до рівня порушення восьмої поправки. В якості альтернативи кваліфікований імунітет захищав би цих відповідачів від відповідальності, оскільки Матлен не показав чітко встановленого конституційного права, яке порушували ці відповідачі. /// /// /// ///

IV. Висновок

Відповідно, ОЦІЙНИМ ВИЗНАЧЕНО, що клопотання обвинуваченого Джеймса Дзуренди про коротке рішення (№ 26) є НАДАНО.

Секретар Суду повинен ВСТУПИТИ СУД на користь відповідачів Джеймса Дзуренди, Ромео Аранаса, Девіда Мар, Френка Дрісена, Девіда Трістана, Соні Каррілло та Бенедікто Гутьєрреса та проти позивача Джеймса Матліна. Від 27 вересня 2019 року.