Синдром нічного харчування

Синдром нічної їжі визначається як періодичні епізоди нічного харчування, коли людина споживає надмірну кількість їжі після вечірньої їжі або їсть після пробудження зі сну.

синдром

Пов’язані терміни:

  • Нервова анорексія
  • Переїдання
  • Поведінка годування
  • Розлад харчової поведінки
  • Ожиріння
  • Булімія
  • Когнітивна поведінкова терапія

Завантажити у форматі PDF

Про цю сторінку

Порушення харчування: Нервова анорексія, Нервоза Булімія та розлад харчової поведінки

1.3 Розлад переїдання

Розлад переїдання (BED) визначається як дуже подібний, але не ідентичний нечистому BN. Основними особливостями BED є запої, щонайменше два рази на тиждень протягом шести місяців, пов'язане з вираженим дистресом. Однак у BED відсутня невідповідна компенсаторна поведінка для запобігання набору ваги, така як самостійно блювота, використання проносних, діуретиків або інших ліків. Багато, але не всі пацієнти з BED мають надлишкову вагу. Пацієнти з надмірною вагою BED мають звичайні ризики, пов’язані з ожирінням (гіпертонія, ортопедичні проблеми, діабет тощо). Вони не мають ризиків продувочної поведінки, що спостерігаються при запої/очищенні АН та БН (електролітний дисбаланс, алкалоз/ацидоз від зловживання проносними засобами, сиаладеноз від блювоти, серйозні стоматологічні проблеми від блювоти, ниркова недостатність). Нові дослідження показують, що BED має багато схожості з BN, але BED дуже не схожий на AN. Пізніше у небагатьох анорексиків розвивається BED, а у тих пацієнтів, які страждають на BED, пізніше розвивається AN.

Як і в BN, неврологічні та інші загальні медичні стани, пов’язані із запоєм та збільшенням ваги, слід диференціювати від BED.

Тваринні моделі поведінкових та нейроендокринних компонентів розладів харчування

Розлад харчової поведінки

BED нещодавно визнаний DSM-5. Він включає періодичні та послідовні цикли страждань, пов’язані з непомірним харчуванням та відсутністю компенсації надмірного споживання калорій. BED є більш поширеним, ніж інші розлади харчування, страждаючи приблизно 3,5% населення (Hudson, Hiripi, Pope та Kessler, 2007). Рівень поширеності набагато вищий у осіб із ожирінням, які шукають лікування ожиріння, за оцінками від 18% до 46% цієї популяції, що відповідає критеріям діагностики BED. Крім того, спостерігається підвищена поширеність тривожності та депресії серед осіб із ожирінням з BED порівняно з людьми з ожирінням без BED (de Zwaan, Mitchell, Raymond, & Spitzer, 1994). На відміну від AN та BN, поширеність BED є подібною серед чоловіків та жінок: приблизно 2,0% чоловіків та 3,5% жінок відчувають BED у певний час свого життя (Hudson et al., 2007).

Генетика та зовнішній вигляд людини

Розлад харчової поведінки

BED - це розлад харчової поведінки, що характеризується епізодами переїдання при відсутності невідповідної компенсаторної поведінки. Хоча діагностичні критерії BED не містять явно "критерію зовнішності", як у AN та BN (наприклад, переоцінка або надмірна вага та форма), вважається, що завищена оцінка ваги та форми є основною характеристикою жінок, які страждають на BED і що ця завищена оцінка подібна до тієї, що спостерігається в BN.

Агрегати BED у сім'ях, що частіше трапляються у членів сім'ї тих, хто має BED. Близнюкові дослідження припускають, що ця агрегація зумовлена ​​генетичними факторами, і оцінки спадковості повідомляють від 41% до 57%. Оскільки BED є відносно новим доповненням до літератури, молекулярно-генетичні дослідження перебувають у зародковому стані, і проводились лише дослідження асоціації генів-кандидатів. Залучені гени в системі серотоніну та дофаміну, а також гени, що беруть участь у ожирінні. Подібно до AN та BN, відповідно, гени 5-HTTLPR та DAT1 були залучені до BED.

Крім того, враховуючи потенційний вплив запою на вагу, гени, які беруть участь у ожирінні, також були досліджені на предмет їхньої ролі в BED, що дає неоднозначні результати. Враховуючи свою роль у ожирінні, MC4R був одним із перших досліджених генів на роль у BED. Показано, що мутація цього гена частіша у людей із ожирінням з BED. Однак цей результат не повторювався послідовно. Нарешті, BDNF також був причетний до переїдання в BED, але не лише в BED, і поліморфізм в гені греліну продемонстрував значну асоціацію з BED. Важливо, що, оскільки це дослідження перебуває в зародковому стані, велика частина отриманих значних асоціацій потребує тиражування, і висновки поки що неможливо зробити.

РОЗРУШЕНІ ПОВЕДІНКИ ПІДЖИТНЯ

ПОРУШЕННЯ ПІДПОЖИВАННЯ

Діагностична категорія розладу переїдання була створена в DSM-IV (табл. 59-8). Офіційно це все ще вважається дослідницьким діагнозом. Дослідження показують, що у більшості дорослих, у яких спостерігається розлад переїдання (поширеність від 2% до 4%), у підлітковому віці з’являються симптоми.

Клінічна презентація

Найчастіше розлад переїдання виявляється у пацієнтів із надмірною вагою або ожирінням. Вісімнадцять відсотків таких пацієнтів повідомляють про запої хоча б раз за останній рік. У пацієнтів із розладом переїдання спостерігається частіша депресія та зловживання наркотиками. Використовуючи діагностичні критерії DSM-IV як орієнтир для оцінки, у будь-якого пацієнта із суттєвою надмірною вагою слід викликати підозру на порушення запою. Розпитування пацієнтів про запої, який може бути таємним, визначає діагноз.

Лікування

Поєднання когнітивно-поведінкової терапії та антидепресантів було корисно для лікування розладу переїдання у дорослих (McElroy et al, 2003). Застосування СІЗЗС при розладі переїдання у підлітків не вивчалось; але у дорослих флуоксетин та циталопрам допомагають зменшити епізоди запою та покращують депресію та зниження апетиту, що сприяє втраті ваги. Ці дані свідчать про те, що СІЗЗС у підлітків із розладом переїдання також можуть бути корисними. Розлад переїдання є визнаним лише нещодавно, і результати не вивчались. Втручання із застосуванням СІЗЗС, здається, допомагає запою, але про довгостроковий прогноз відомо небагато.

Етіологія ожиріння

Ханна-Марія Лакка, доктор філософії, Клод Бушар, доктор філософії, з хірургічного лікування ожиріння, 2007

Розлад харчової поведінки

Розлад їжі (BED) - нещодавно запропонована категорія розладів харчування в четвертому виданні Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів. Люди з синдромом BED мають епізоди переїдання, як і суб'єкти з нервовою булімією, але на відміну від останніх, вони не беруть участь у компенсаторній поведінці (наприклад, самовиводіння або зловживання проносними та діуретиками). BED, здається, дуже поширений серед суб'єктів, які шукають лікування для зниження ваги (від 1,3% до 30,1%). 35 Серед пацієнтів, які перенесли баріатричну хірургію, показник BED становив 27%, 38%, 43% та 47% у чотирьох звітах. 36

Зловживання алкоголем та порушення харчування

Розлад переїдання

BED є попередньою категорією в DSM-IV і є конкретним прикладом EDNOS. BED приділяв значну увагу дослідженню за останнє десятиліття, і його зазвичай називають третьою ED. Основною діагностичною особливістю BED є участь у епізодах переїдання (визначається як вживання незвично великої кількості їжі та відчуття неконтрольованості), але відсутність будь-якої компенсаторної поведінки очищення. Епізоди випивки повинні бути пов'язані принаймні з трьома з наступних характеристик: їсти поодинці через збентеження, їсти до незручного насичення, їсти швидше, ніж зазвичай, їсти, хоча і не фізично голодно, і відчувати огиду, депресію чи провину після їжі. Окрім того, людина повинна відчувати відчутний дистрес щодо свого запою (Таблиця 3).

Таблиця 3. Короткий зміст діагностичних критеріїв порушення запою (Діагностично-статистичний посібник з психічних розладів, четверте видання, APA, 1994)

Є епізоди запою, які визначаються як:

Вживання їжі в надзвичайно великій кількості їжі з огляду на обставини

Відчуття втрати контролю над харчуванням

Щонайменше три з наступного стосуються епізодів запоїв:

Харчування в одиночку через збентеження

Їжа до незручного насичення

Харчування швидше, ніж зазвичай

Їжа, хоча фізично не голодна

Почуття огиди, депресії або провини після їжі

Почувається відчутним переживанням з приводу запою

Випивки трапляються принаймні двічі на тиждень протягом 6 місяців

Існує кілька важливих відмінностей між BED та двома іншими ED. Пацієнти з BED часто страждають ожирінням (але не завжди), і BED є набагато більш поширеним, ніж AN або BN, із загальним показником 2–3% дорослого населення та 8% ожиріння (Grilo, 2002). Незважаючи на те, що лише близько 10% пацієнтів з АН та БН є чоловіками, співвідношення жінок та чоловіків для BED становить 1,5. Крім того, типовий пацієнт з BED, який подається на лікування, зазвичай знаходиться в середині дорослого віку. BED також спостерігається в групах меншин, таких як афроамериканці та американці латиноамериканського населення, з вищими показниками, ніж інші ЕД.

Люди з BED вважаються окремою підгрупою населення з ожирінням. Вони, як правило, мають вищі показники психопатології, ніж особи, що страждають ожирінням, не пов’язаними з BED, і частіше борються із серйозною депресією, вживанням алкоголю та тривожними розладами (Grilo, 2002). Одне дослідження показало, що чоловіки з BED мають вищі показники поширеності розладів вживання наркотичних речовин, ніж жінки з BED (Tanofsky et al., 1997).

Як свідчать ці описи, усі три порушення пов’язані з труднощами в управлінні їжею; однак клінічна картина та особливості особистості пацієнтів, які відповідають критеріям цих розладів, досить різні. Важливо визнати, що, хоча найчастіше в ЗМІ зображають ЕД, це насправді найменш поширене серед населення. Люди будь-якого віку та усіх вагових категорій можуть мати ЕД, і визнання цього може збільшити здатність клініцистів виявляти ЕД серед своїх пацієнтів.

Порушення режиму харчування: запоїння

Розлад переїдання (BED) - це хронічне захворювання, яке характеризується періодичними епізодами запою, без регулярного вживання невідповідної компенсаторної поведінки, що спостерігається при нервовій булімії. На основі зростаючого обсягу досліджень, що підтверджують його діагностичну обґрунтованість та клінічну корисність, BED, швидше за все, буде включений як розлад харчової поведінки до наступного видання Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5). У цій статті розглядаються питання, пов’язані з оцінкою, етіологією, представленням та лікуванням BED. Описано підтверджені фактичними даними психосоціальні та фармакологічні втручання та наведені вказівки щодо вибору методів лікування для окремих пацієнтів.

Розлади харчування

Розлад харчової поведінки

Вперше BED було офіційно визнано розладом харчової поведінки в Діагностично-статистичному посібнику з психічних розладів, п’яте видання (DSM-5) (Американська психіатрична асоціація, 2013). BED відзначається періодичним запоєм (щонайменше щотижня протягом 3 місяців, визначеним як BN) у поєднанні з відчуттям відсутності контролю над харчуванням. Однак він відрізняється від BN тим, що не виникає повторних компенсаторних способів поведінки. Повинні бути присутніми страждання з приводу запою та принаймні три інші особливості, такі як: їжа набагато швидше, ніж зазвичай; їсти до відчуття незручного ситості; вживання великої кількості їжі, коли не відчуваєте фізичного голоду; їсти поодинці через незручність від того, скільки хто їсть; або почуття огиди до себе, депресії чи вини після цього. Хоча зазвичай асоціюється з надмірною вагою або ожирінням, BED може виникати при будь-якій масі тіла і діагностується лише у випадку, якщо не відповідають ні критерії AN, ні BN.

Розподіл статі в BED є більш рівним, ніж у інших розладах харчування (поширеність DSM-IV BED 3,5% у жінок та 2% у чоловіків) (Hudson et al., 2007). Початок може бути дещо пізнішим, ніж AN або BN, як правило, в кінці підліткового віку або на початку двадцятих років; однак у дітей та підлітків спостерігається втрата контролю над харчуванням, що може бути попередником BED (Tanofsky-Kraff et al., 2011).

Діагностичний потік спостерігається через порушення харчової поведінки. Особи з АН зазвичай переходять до БН в певний момент протягом хвороби, і близько 30% осіб, які представляють БН, повідомляють про історію АН (Allen, Byrne, Oddy, & Crosby, 2013; Tozzi et al., 2005) . Також може відбутися міграція з BN на BED. Переходи від BED до AN менш рідкісні, але трапляються. Існують чисті форми обмеження AN, BN та BED (тобто підтримка постійного діагностичного профілю з часом).

Порушення харчування підлітків - визначення, симптоматика та супутня патологія

Розлад харчової поведінки та втрата контролю над харчуванням

BED було вперше класифіковано як психічний розлад у DSM-5. 15 Основними його характеристиками є періодичні напади запою великої кількості їжі без компенсаторної поведінки, щоб уникнути збільшення ваги, відчуття LOC та помітного дистрессу. Більшість, але не всі особи, які страждають на BED, мають надлишкову вагу або страждають ожирінням. Що примітно, діти та підлітки можуть вживати велику кількість їжі (наприклад, під час стрибків передпубертатного або пубертатного росту) і не вважатимуться такими, що виявляють клінічно значущу поведінку; ці ситуації слід диференціювати від BED. Основним критерієм клінічного розладу, пов’язаного з переїданням, є сприйняття LOC за відсутності голоду. Крім того, діти та підлітки часто не відповідають критерію частоти DSM-5 BED (принаймні раз на тиждень протягом 3 місяців). З цієї причини харчування LOC у дітей та підлітків було проілюстровано в окремому розділі цієї книги (Цукер та ін.).

Ожиріння та розлад харчової поведінки

Розлад харчової поведінки

BED характеризується епізодами екстремального або неконтрольованого прийому їжі. Більшість людей з BED мають або надмірну вагу, або ожиріння. BED було запропоновано як окрему діагностичну категорію, яка відрізняється від ожиріння та нервової булімії. В даний час BED визнаний попереднім діагнозом, що потребує подальшого вивчення, у Діагностично-статистичному посібнику з психічними розладами, Видання 4, Текстова редакція (DSM-IV-TR), і визначений у Додатку В за такими критеріями:

періодичні епізоди запою, коли людина за короткий час споживає аномально велику кількість; ці епізоди, як правило, пов’язані з прийомом їжі швидше, ніж зазвичай, прийомом їжі до відчуття незручності ситості, прийомом їжі за відсутності фізичного голоду або самою їжею через збентеження;

суб’єктивний досвід втрати контролю над харчовою поведінкою під час запою;

переживання з приводу харчової поведінки, які часто відзначаються почуттям провини, огиди або депресії після переїдання, а також стурбованістю вагою та формою.

Важливо, що поява такої поведінки не спостерігається разом із регулярними компенсаційними заходами у відповідь на епізоди випивки, такі як очищення, зловживання проносними або надмірні фізичні вправи, тим самим відрізняючи BED від нервової булімії.

Незважаючи на те, що BED асоціюється з ожирінням, результати свідчать про різницю між особами із зайвою вагою/ожирінням з BED та без нього. Особи з BED частіше демонструють психічні захворювання Axis I та Axis II, що трапляються одночасно, ніж особи з надмірною вагою/ожирінням без BED, особливо щодо важкої депресії та прикордонного розладу особистості. Зв'язок між переїданням та депресією, здається, діє двонаправлено: хоча початок запою може спричиняти періоди депресії у багатьох людей, афективні розлади часто починаються до BED. Інші діагнози, які часто зустрічаються у людей з BED, включають інші розлади настрою, обсесивно-компульсивний розлад особистості та уникаючий розлад особистості. Порушення зображення тіла та проблеми з вагою та формою також здаються більш помітними у людей із ожирінням із BED порівняно з тими, хто не має BED.

Хоча методологічні обмеження при ідентифікації BED (такі як непослідоване та різноманітне використання методів оцінки в різних дослідженнях) заважали точно визначити поширеність BED у загальній популяції, за оцінками, приблизно 3% усіх дорослих у Сполучених Штатах, і приблизно 8% всіх дорослих з ожирінням страждають від BED. Порушення спостерігається серед етичних та расових груп, при цьому BED має дещо вищу, хоча і не статистично значущу поширеність серед жінок. Однак такі гендерні відмінності слід вважати попередніми, оскільки значна частина існуючих досліджень BED до цього часу обмежувалась виключно жіночими зразками.

Оскільки було проведено небагато поздовжніх досліджень, природна історія BED недостатньо вивчена. Серед клінічних зразків багато людей з BED повідомляють про тривалий анамнез розладу з коливальним перебігом, що визначається періодичною ремісією та рецидивом.